Литва рішуче взялась допомогати Україні із експортом зерна

Вільнюс закликав Європейський Союз використовувати балтійські порти для експорту українського зерна після того як Росія вийшла з «зернової угоди» і почала знищувати портову структуру України. Про це пише AFP.

У листі, надісланому до Європейської комісії та отриманому виданням AFP, троє литовських міністрів заявили, що порти Балтійського моря можуть «слугувати надійною альтернативою для транзиту українських продуктів, зокрема зернових». Це могло б допомогти перевозити 25 млн тонн зерна щорічно, вважають литовські чиновники.

У своєму зверненні Литва також попросила ЄС скоротити бюрократичну тяганину на кордоні України з Польщею. Адже разом із урядами Словаччини, Угорщини, Румунії та Болгарії Варшава закликала ЄС продовжити до кінця року заборону на продаж у цих країнах українського насіння пшениці, кукурудзи, ріпаку та соняшнику. Проте п'ятірка центральноєвропейських країн не проти транзиту української агропродукції через свою територію.

Раніше генеральний директор Клайпедського морського порту Альгіс Латакас повідомив про можливість перевалки 10 млн. тонн українського зерна. Однак доставка в порт може стати проблемою, оскільки вимагатиме безліч домовленостей із різними країнами. Якщо питання буде вирішено, Клайпеда вже зараз може забезпечити стовідсоткове обслуговування частини українського зерна: порт може приймати 10-15 млн тонн продукції.

Напередодні президент Литви Гітанас Науседа заявив, що вважає неправильним пом'якшувати санкції проти Росії в обмін на повернення Москви до «зернової оборудки». За його словами, йти на поступки «диктатору» вкрай несправедливо і «це позиція всіх органів влади, незалежно від рівня обговорення».

Науседа зазначив, що  санкції не можна послаблювати ні проти Росії, ні проти Білорусі, і вони мають бути однаково суворими для обох країн. 

Україна є одним із провідних світових виробників та експортерів зерна. «Зернова угода», укладена за посередництва Туреччини та ООН у липні 2022 року, зіграла вирішальну роль у стабілізації цін на продукти харчування в усьому світі.

Росія вийшла з чорноморської ініціативи 17 липня і погрожувала військовими ризиками тим країнам, які вирішать відновити угоду без неї. Після цього Міноборони РФ заявило, що вважатиме «військовими цілями» всі кораблі, що прямують до українських портів, і  завдало  масованих ударів по елеваторах і морських і річкових гаванях в Одесі та Миколаєві. Атаки тривають і досі.

Президент Володимир Путін поскаржився, що  домовленості щодо Росії виконані не були, а «західні країни перетворили ініціативу на засіб політичного шантажу та спосіб збагачення транснаціональних компаній». Проте потім допустив повернення в угоду за дотримання низки умов, серед яких виведення з-під санкцій постачання російського зерна і добрив «на світові ринки», підключення банків до SWIFT, відновлення імпорту запчастин для сільгосптехніки та відновлення роботи аміакопроводу «Тольятті-Одеса».

У свою чергу, президент України Володимир Зеленський запропонував Туреччині та ООН продовжити український експорт без участі Росії. Одним із варіантів  був  запуск маршруту через територіальні води Румунії та Болгарії. Також союзникам пропонували організувати військовий патруль «зернового коридору».

ЄС пообіцяв підтримати зусилля України щодо експорту своєї сільськогосподарської продукції через так звані «смуги солідарності», створені у травні 2022 року, щоб допомогти Києву відвантажувати свою продукцію. За словами президента Єврокомісії Урсули фон дер Ляйєн, за ними вже було експортовано понад 45 млн. тонн зерна, олійних культур та інших продуктів.

Хорватія також запропонувала свою залізничну мережу та порти на Адріатичному морі як альтернативний маршрут, а Болгарія та Греція обговорюють плани транзиту української сільгосппродукції болгарськими поїздами до грецьких портів.