Як Рубіо уникає гніву через війну з Іраном? Аналіз Politico

Поки в американському суспільстві та серед республіканців зростає тривога через прямий військовий конфлікт США, Ізраїлю та Ірану, головний архітектор зовнішньої політики Дональда Трампа – Марко Рубіо – залишається майже недоторканним для критики. Попри те, що він поєднує посади державного секретаря та радника з національної безпеки, основний удар громадського гніву припадає на самого Трампа, віцепрезидента Венса чи міністра оборони Хегсета. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Politico.

Рубіо зосередив у своїх руках безпрецедентний вплив, проте саме під його наглядом підготовка до війни виявилася провальною. Традиційно радник з нацбезпеки має координувати всі відомства, щоб країна була готова до наслідків – від стрибків цін на нафту до захисту посольств. Натомість операція, що розпочалася 28 лютого, застала Вашингтон зненацька: помічники президента не мають єдиної позиції, розвідка плутається у свідченнях щодо «неминучої загрози» від Ірану, а дипломатів та цивільних евакуювали з великим запізненням. 

Аналітики та законодавці виділяють кілька причин такої «аномальної» лояльності:

• Трамп є настільки яскравою постаттю, що вся відповідальність автоматично лягає на нього;
• навіть демократи називають Рубіо «найменш божевільним» у команді Трампа. Вони побоюються, що в разі його звільнення на посаду прийде радикальніша та менш передбачувана фігура;
• істеблішмент звик сприймати його лише як дипломата, забуваючи, що він також керує всім апаратом національної безпеки.

Рубіо радикально скоротив штат Ради національної безпеки, фактично знищивши механізм «стрес-тестування» ідей. Найважливіші рішення ухвалюються вузьким колом осіб у Західному крилі Білого дому без належної експертизи. Це призвело до того, що фахівці з Близького Сходу в Держдепартаменті дізнавалися про початок війни з новин, не отримуючи жодних директив заздалегідь.

Критики, зокрема сенатор Кріс Мерфі, припускають, що Рубіо міг свідомо уникати внутрішніх дискусій щодо ризиків. Його мета – зміна режиму в Ірані будь-якою ціною, і чесний аналіз загрози світовій економіці міг би завадити проведенню операції. Крім того, лояльність Трампу в іранському питанні є для Рубіо запорукою того, що він зможе просувати свою головну політичну ціль – повалення режиму на Кубі.

Попри звинувачення в некомпетентному плануванні та хаосі в підготовці, Рубіо продовжує презентувати себе як «невгамовного оптиміста», переконуючи колег, що будь-які агресивні дії проти «поганих хлопців» апріорі відповідають національним інтересам США.

Нагадаємо, що американський лідер Трамп активізував дипломатичні зусилля через ризик затягування конфлікту в Ірані. За словами трьох високопоставлених ізраїльських чиновників, Трамп вважає, що швидке досягнення домовленостей дозволить уникнути тривалої війни в регіоні.

До слова, Пакистан розпочав дипломатичні зусилля, щоб виступити посередником у переговорах між США та Іраном щодо припинення конфлікту.