Міністр оборони Молдови: Російським військовим має бути забезпечена евакуація з нашої держави

Росія не полишає спроб дестабілізувати ситуацію у Республіці Молдова.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну Кишинів переглядає стратегію національної безпеки і в оновленому документі Росія буде вперше визначена як джерело загрози.

Втім, що таке російська загроза і російська окупація, у Молдові насправді знають давно. Уже більше 30 років, як Росія створила на молдовській території так звану Придністровську республіку. У непідконтрольному Кишиневу Придністров’ї РФ тримає військовий контингент, контролює тамтешні силові структури, а також розміщує своїх «миротворців».

В інтерв’ю «Главкому» міністр оборони Молдови Анатолій Носатий повідомив, що Кишинів прагне переглянути формат миротворчої місії у Придністров’ї, бо нинішній веде до подальшої стагнації. Також урядовець розповів про «зерновий коридор» через Придністров’я, та про те, як Росія намагається дестабілізувати країну та що передбачатиме нова Стратегія національної безпеки Республіки …

Поблизу будівлі Міністерства оборони Молдови розташована заправка російської компанії «Лукойл». Чи не боїтесь ви російських шпигунів, які можуть використовувати цей об’єкт?

Російські шпигуни не оперують на заправці «Лукойл», але підняту вами тему ми часто обговорюємо, зокрема й сьогодні (під час конференції «Політика, пропаганда і суспільство у сучасному історичному розвитку», – «Главком»). Однак росіяни адаптуються до обставин дуже інноваційно і використовують будь-яку можливість для досягнення своєї мети. Це змушує нас бути уважнішими і обережнішими. Ми постійно обмінюємося інформацією з партнерами щодо цього, є й вивчені уроки, але ми стаємо дедалі стійкішими до цих впливів. 

За майже два роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну щось змінилося у ваших підходах до цього питання?

Звісно. Як я заначив, ми постійно приділяємо увагу і аналізуємо ситуацію щодо того, як нам удосконалити свої можливості давати відсіч в умовах сучасних загроз.

Як змінилися цілі росіян у Республіці Молдова за останні два роки? Як ви оцінюєте діяльність російської агентури, п’ятої колони у цьому сенсі?

Якщо говорити загалом про гібридну війну, треба мати на увазі, що гібридні загрози стосуються всіх сфер діяльності уряду, і якщо аналізувати ці два роки, то ми побачимо такі впливи і на соціальну сферу, і на енергетичну, і на багато інших.

Енергетична тема якраз дуже значною мірою використовується Росією для того, щоби дестабілізувати ситуацію у Республіці Молдова, спровокувати паніку і викликати хвилю недовіри до уряду і керівництва країни з боку населення, повторити те, що було минулого року (антиурядові масові протести у Молдові тривали перед початком опалювального сезону і були інспіровані проросійською партією «Шор», яка наразі визнана неконституційною у Молдові,  – «Главком»), якщо ви пам’ятаєте.

Використовується і економічна криза для дискредитації уряду: мовляв, ми втратили доступ до російських ринків, і це завдало значної шкоди країні. Це все наративи, які поширюються (проросійськими ЗМІ та анонімними Telegram-каналами – «Главком») з метою дестабілізації.

Якщо говорити про військову сферу, то масово розповсюджувалися фейки наприклад про те, що «НАТО збирається вдертися у Молдову», що «Армія Молдови готується до вторгнення у Придністров’я» тощо. Все це було направлено, знову ж таки, на дестабілізацію країни. Але головний наратив стосується НАТО: якщо ми щось спільно робимо, це начебто обов’язково розізлить росіян і відповідно «з нами станеться те, що з Україною».

Антиурядові протести у Молдові восени 2022 року

У вас зберігається з російською стороною якась комунікація?

Скажімо так, комунікація з російською стороною відбувається через акредитованих представників при посольстві Росії у Молдові. Ця комунікація зведена до мінімуму, особливо після повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Що стосується придністровського питання, як ви охарактеризуєте ситуацію щодо ОКК (Об’єднана контрольна комісія) де присутній і український представник, і представник Молдови, і представник РФ? Що змінилося у роботі Комісії після повномасштабного вторгнення РФ в Україну?

Робота комісії продовжується стосовно зони безпеки. Щодо ефективності цієї комісії говорити не доводиться… Формат, який вже склався, не може забезпечити розв’язання усіх проблем стосовно присутності миротворців (на території Молдови, у демілітаризованій зоні, – «Главком») через те, що порушено базовий принцип розгортання миротворчої місії – безпристрасність. Російська сторона відстоює свій інтерес через присутність своїх «миротворців». І представники так званого Придністров’я роблять все, що скажуть росіяни, які, відповідно, роблять там все що хочуть. Ці проблеми склалися вже давно і досягнути консенсусу – неможливо.

Але щотижневі зустрічі Комісії продовжуються?

Так, зустрічі продовжуються, вони щотижня зустрічаються, щоби поговорити «про все і ні про що».

Росія використовує цей формат для впливу на Молдову у контексті своєї війни проти України?

Усі ці спроби, про які ви зазначили, були припинені ще на початку представниками Республіки Молдова і зустрічі були від початку обмежені питаннями, які стосуються безпосередньо активностей у зоні безпеки.

На початку червня президент Зеленський зазначив, що загалом переговорний формат щодо придністровського врегулювання недієздатний. Як би ви прокоментували позицію української сторони?

Я не коментуватиму позицію української сторони. Функціонування миротворчої місії не відповідає вимогам, як повинна насправді функціонувати миротворча місія, і я це знаю з власного досвіду. Ця місія – неефективна і протягом років нічого не змінилося. Це тільки створює стагнацію у розв'язанні проблеми.

Замість того, щоби урегульовувати, російські миротворці створюють перешкоди для свободи пересування, що напружує цивільне населення. Цей формат має бути переглянутий і переформатований у цивільний формат, у якому будуть широко представлені міжнародні партнери. Таких успішних прикладів, до речі, багато.

З кимось із міжнародних партнерів вже ведуться перемовини щодо такої перспективи переформатування миротворчої місії?

Про неефективність цієї миротворчої місії говорилося вже давно. Тут треба мати на увазі, що такі речі робляться поступово. По-перше, має бути забезпечена евакуація російських військових, які нелегально розміщені на території Молдови, і яких Росія маскує під миротворців.

Як ви бачите цю евакуацію?

Молдова розраховує розв'язати цю проблему виключно мирним шляхом, із залученням міжнародної спільноти.

Звісно, але фізично яким чином росіяни будуть виходити з Придністров’я? Яким шляхом?

Скажімо так, коли буде прийняте рішення про виведення цих військ, буде узгоджений і шлях. Існує багато сценаріїв, як це забезпечити.

Ви це обговорюєте з колегами з України чи з Румунії?

З українськими колегами зараз це питання не підіймається, оскільки вони трохи зайняті розв'язанням інших питань. І ми дуже цінуємо боротьбу українського народу, українських військових за звільнення територій, яка всім нам принесе мир. Що стосується придністровського питання, ми постійно спостерігаємо за ситуацією і підтримуємо діалог у форматі «1+1».

Тобто, у форматі «Кишинів-Тирасполь»?

Так. Ми підтримуємо діалог у контексті забезпечення миру і безпеки, крім того, є деякі соціальні та економічні питання. Треба пам’ятати, що там проживають у першу чергу громадяни Молдови.

Як ви оцінюєте можливості нового «зернового коридору» через непідконтрольне Придністров’я? Як відбувалися у цьому контексті переговори із Республікою Молдова?

З самого початку повномасштабного вторгнення молдовський народ, керівництво Республіки Молдова засуджували війну й висловлювали солідарність.

Не важливо, як це відбувалося, важливий – результат.

Цей крок необхідний як для України, так і для подальшого забезпечення логістичних шляхів у Європу.

Звісно, в Україні цінують таку підтримку, але які заходи можуть бути прийняті задля уникнення провокацій на непідконтрольній території?

Звісно, ми не повинні забувати про те, що це неконтрольована територія з боку центральної адміністрації, і там присутні небажані елементи, але я впевнений, що відповідні структури обох країн передбачили усі сценарії, які могли би виникнути у цьому сенсі.

Зараз багато розмов про нову Стратегію національної безпеки Республіки Молдова…

Це – проєкт стратегії, і він буде затверджений після публічних консультацій. У цій стратегії Росія вперше зазначена як джерело загрози. 

Розкажіть детальніше, які ще ризики вбачаються перед республікою?

Дійсно, роль Росії має дестабілізуючий характер, притому не тільки для Республіки Молдова, але й для всього регіону. Тут важливо зазначити, що Стратегія містить і згадки про елементи гібридної війни, про дезінформацію, пропаганду тощо. І це вперше, коли керівництво країни говорить не тільки про ці ризики, але й про протидію їм через формування рівня супротиву у населення.

Маріанна Присяжнюк, для «Главкома»