Politico: Рютте просить у союзників додаткові мільярди на допомогу Україні

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте виступив із ініціативою встановити фіксований показник допомоги Україні на рівні 0,25% від валового внутрішнього продукту (ВВП) кожної країни-члена. Цей крок покликаний зробити підтримку Києва стабільною та прогнозованою, а також зняти напруженість всередині Альянсу щодо нерівномірного розподілу фінансового тягаря. Про це пише «Главком» із посиланням на Politico.

За оцінками НАТО, запровадження такого нормативу дозволило б збільшити щорічний обсяг допомоги до $143 млрд. Для порівняння, минулого року сукупна підтримка безпекового сектору України склала $45 млрд. Кошти планується спрямовувати на закупівлю озброєння, інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс та спільні програми НАТО.

Пропозиція Рютте стала відповіддю на невдоволення країн Північної та Балтійської Європи, а також Нідерландів і Польщі. Згідно з даними Кільського інституту, ці держави виділяють на допомогу Україні значно більшу частку свого ВВП порівняно з великими економіками Західної та Південної Європи.

Очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас підтвердила, що питання нерівномірного навантаження регулярно піднімається на закритих зустрічах. Зокрема, у Швеції ситуацію, коли скандинавські країни забезпечують третину всієї військової підтримки Альянсу, називають «неприйнятною».

Попри амбітність плану, ініціатива вже зіткнулася з опором з боку ключових гравців. За даними дипломатичних джерел, скептичну позицію займають Франція та Велика Британія. Оскільки будь-яке стратегічне рішення НАТО вимагає консенсусу всіх членів, ухвалення пропозиції в її нинішньому вигляді залишається під питанням.

Додатковим фактором є те, що країни ЄС наполягають на врахуванні їхніх внесків у нещодавно схвалену позику Україні обсягом €90 млрд в загальну суму їхніх зобов'язань перед Альянсом.

Рютте наголошує на важливості демонстрації довгострокової відданості НАТО перед липневим самітом у Туреччині. Ситуація стала критичною після того, як адміністрація Дональда Трампа призупинила майже всю військову допомогу Україні, переклавши основний тягар підтримки на європейських союзників.

Очікується, що ініціатива щодо 0,25% ВВП стане центральною темою зустрічі міністрів закордонних справ НАТО, яка відбудеться наступного тижня у шведському місті Гельсінгборг. Саме там союзники спробують знайти компроміс, який забезпечить Україні «гроші, зброю та політичну підтримку» на тривалу перспективу.

Як відомо, петиція в Палаті представників Сполучених Штатів Америки про примусове винесення на голосування законопроєкту про військову допомогу Україні та нові санкції проти РФ набрала необхідні 218 підписів. 

Необхідну кількість голосів документ отримав після того, як свій підпис під ним поставив законодавець від штату Каліфорнія Кевін Кайлі. У березні він змінив свою партійну приналежність з Республіканської партії на незалежну.

До слова, сенатор-республіканець Мітч Макконнелл різко розкритикував Пентагон за затримку вже затвердженої допомоги Україні. У своїй авторській колонці для The Washington Post він заявив, що йдеться про $400 млн, які Конгрес схвалив кілька місяців тому, але які досі не використовуються. Він також поскаржився на відсутність пояснень від оборонного відомства. На його думку, затримка допомоги Україні послаблює її оборону та одночасно шкодить інтересам США.