Війна в Ірані зближує Росію та Китай. Аналіз NYT

Російський диктатор Володимир Путін прибув до Китаю із державним візитом на тлі очевидних внутрішніх труднощів: армія РФ має незначне просування в Україні, Москва потерпає від ударів безпілотників, економіка переживає серйозні проблеми, а серед населення зростає втома від тривалої війни. За умов значного економічного дисбалансу КНР має величезні важелі впливу і може диктувати власні умови двосторонньої співпраці. Про це пише «Главком» із посиланням на The New York Times.

Попри статус «молодшого партнера», Росія залишається важливою для Китаю завдяки масштабнішому ядерному арсеналу, що актуально на тлі можливого протистояння наддержав через Тайвань. Крім того, Москва позиціонує себе як лідера нового незахідного світового порядку, який підтримує Пекін.

Нові можливості для зближення відкрила війна проти Ірану, розпочата США та Ізраїлем. Заворушення у Перській затоці, спровоковані політикою американського президента Дональда Трампа, який відвідав Пекін за п'ять днів до Путіна, порушили стабільність постачання енергоносіїв до Китаю. Росія намагається скористатися цією кризою, пропонуючи себе як безпечну логістичну альтернативу Близькому Сходу. Це суттєво підвищує шанси на реалізацію замороженого проєкту газопроводу «Сила Сибіру 2» через Монголію, щодо якого Пекін раніше вагався, вимагаючи зниження цін та побоюючись надмірної залежності.

Зі свого боку Сі Цзіньпін, приймаючи Путіна одразу після Трампа, прагне продемонструвати Китай як незамінну світову державу, що будує рівноправні відносини зі США та водночас зберігає глибокі стратегічні зв'язки з РФ. Керівників Китаю та Росії об'єднує спільне прагнення протистояти домінуванню Америки. Попри заклики Пекіна не використовувати ядерну зброю, Москва діє самостійно – наразі російські війська проводять ядерні навчання в Білорусі, куди раніше перемістили відповідне озброєння. Проте для Китаю Росія залишається передбачуваним партнером, на відміну від США.

Залежність Росії від Китаю дедалі більше відображається на побутовому рівні: російські магістралі заповнені китайськими авто, у Москві переповнені школи з вивчення китайської мови, а через конфлікт на Близькому Сході сотні тисяч росіян переорієнтувалися на відпочинок на китайському острові Хайнань, користуючись безвізовим режимом. Окрім того, бізнес обох країн успішно адаптувався до західних санкцій: транзакції між банками тепер тривають менше ніж пів години, хоча раніше на це йшли тижні.

Як відомо, російський диктатор Володимир Путін прибув з офіційним візитом до Китаю. Літак глави Кремля приземлився у Пекіні ввечері 19 травня. 

В аеропорту Путіна зустрічав почесний караул, а також спеціально організована група людей із прапорами Росії та Китаю. На опублікованих кадрах видно, як учасники зустрічі в однакових костюмах ритмічно вигукують привітання та скандують лозунги на адресу російського диктатора.

Нагадаємо, візит Путіна до Китаю відбувається лише за кілька днів після зустрічі голови КНР Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом. Як пише South China Morning Post, Пекін намагається зберігати баланс у відносинах як із Москвою, так і з Вашингтоном на тлі посилення глобального геополітичного протистояння.

До слова, при дипломатичних зустрічах Китай надсилає чиновника нижчого рівня, щоб висловити невдоволення або дистанцію, а коли відправляють високопоставленого та впливового, то демонструють високий ступінь поваги.

Прибуття Дональда Трампа до Пекіна супроводжувалося пишністю: військовий оркестр, почесна варта та сотні молодих людей із прапорами. Проте головний сигнал Пекіна був зашифрований у постаті офіційної особи, яка зустрічала президента біля трапа літака, – віцепрезидента КНР Хань Чжена.