Інфляція в Україні у лютому 2024 року: рівень спадає

У лютому 2024 року рівень річної інфляції знизився до 4,3% проти 4,7% у січні. Прогнози вчергове не справдились: на початку 2024 року НБУ очікував, що за підсумками І кварталу інфляція прискориться до 5%.

Базова інфляція у річному вимірі склала 4,5% проти 4,6% у січні. Зараз як загальна, так і базова інфляція знаходяться у рамках цільового діапазону НБУ, тоді як початково входження у цей цільовий діапазон планувалося лише починаючи з 2026 року. Минулорічні прогнози інфляції виявилися вкрай неточними.

Ключова причина похибок в інфляційних прогнозах – застосування недосконалого модельного інструментарію, який не враховує всієї повноти факторів, що впливають на інфляцію, відсутність моделей щодо прогнозування структурної інфляції, а також припущення щодо строків завершення війни.

Основним чинником, що зумовив стрімке падіння інфляції було скорочення сукупного попиту (на 25% відносно довоєнного рівня). Ключові фактори скорочення попиту – війна, виїзд біженців за кордон (понад 6 млн осіб), мобілізація чоловіків до лав ЗСУ, високий рівень безробіття (близько 20% робочої сили), а також жорстка монетарна політика, що обмежила надходження позикових коштів у економіку (рівень кредитування за рік скоротився на 20% ВВП до 14% ВВП).

Також на зниження рівня інфляції вплинуло перенасичення внутрішнього ринку аграрною продукцією за рекордного врожаю. Внаслідок блокування зовнішньоторговельних шляхів експорт агропродукції впав на 7% у річному вимірі. У річному вимірі впали ціни на такі категорії товарів як хлібопродукти, олія, цукор, яйця.

Вагомим стримуючим фактором інфляції є стабільність обмінного курсу, який вже 1,5 року зберігається на рівні 37-38 грн за $1, що сприяє стабілізації цін на імпортні товари. З початку війни Україна отримала близько $75 млрд зовнішньої фінансової допомоги (у т.ч. від МВФ – $7,2 млрд), що дозволило не лише покрити дефіцит платіжного балансу, але й наростити валютні резерви. Подальша стабілізація валютної позиції залежить від достатності та ритмічності надходження зовнішньої допомоги.

Стримуючим фактором росту інфляції є збереження Урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати як відтермінування приросту цін, оскільки майбутня ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою.

З іншого боку, потенційно значні інфляційні ризики зберігаються з боку фіскального дефіциту, рівень якого досяг 27% ВВП за підсумками 2023 року. Однак, на даний момент вплив фіскального дефіциту на ріст цін є обмеженим, оскільки його розмір становить лише 2/3 від втрат номінального ВВП порівняно з довоєнним періодом. Також «фіскальну інфляцію» стримує той факт, що понад 50% державних витрат спрямовуються на оборонні потреби, які переважно не впливають на активізацію попиту.

Подальші перспективи інфляції визначатимуться як проінфляційними, так і контрінфляційними факторами. Низький споживчий попит та структурний характер інфляції стримуватимуть розкручування цінової спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, значний фіскальний дефіцит, потенційно ризики девальвації гривні залишаються вагомими проінфляційними чинниками.