Як Путін втратив свою першу «українську мрію»

18 травня якісь активісти з організації «Росія – країна можливостей» відправились у подорож до якоїсь «Новоросії».

Насправді символізм цього «маршу ентузіастів» в тому, що саме 18 травня 2015 року згадана «Новоросія» померла. А ще за рік та місяць до тієї дати 18 квітня 2014 року Путін так окреслював її межі: «Нагадаю, що користуючись термінологією ще царських часів, є Новоросія. І Харків, Луганськ, Донецьк, Херсон, Миколаїв, Одеса не входили до складу України в ті часи. Це – всі ті території, які були передані до неї у 20-ті роки радянською владою. А російський народ там же залишився. Так, сьогодні вони – громадяни України, але вони мають бути рівноправними громадянами своєї держави. Ось у чому вся справа».

Ось подальша коротка і досить карколомна історія цієї «справи».

22 травня 2014 року самопроголошений «народний губернатор» Донецької області Губарєв оголосив про створення політичного руху (партії) «Новороссия», який сам і очолив. Виступаючи на «установчому з’їзді» перед своїми прихильниками, він заявив, що «перемігши у Слов’янську, «ДНР» та «ЛНР» ми зможемо відвоювати решту територій Новоросії: райони Донецької та Луганської областей, що перейшли до цього часу під контроль українських військ, а також Харківську, Херсонську, Запорізьку, Дніпропетровську, Одеську та Миколаївську області».

24 травня в окупованому Донецьку самопроголошений «прем’єр-міністр ДНР» Олександр Бородай та «голова ЛНР» Олексій Карякін підписали «документ» про об’єднання у складі «держави Новоросія». За задумом, вона мала об’єднувати перетворені на «народні республіки» згадані Путіним області півдня та сходу України.

31 травня було затверджено її «офіційний прапор» (який мавпував американський прапор Конфедерації), а 1 червня він був вивішений перед будівлею захопленої Донецької обласної адміністрації.

24 червня бойовики оголосили єдину «конституцію Новоросії» і «акт» про конфедеративне об’єднання «ДНР» і «ЛНР» у «Союзі народних республік». Інші учасники «конфедерації» на історичну подію не з’явилися. Обидві «ХНР» – Харківська та Херсонська – не відбулися, так само як і Одеська, Дніпропетровська, Запорізька та Миколаївська «народні республіки».

26 червня спікером «парламенту» (главою «Союзу») «Новоросії» обрано колаборанта Олега Царьова.

А потім «Новоросія» почала тухнути буквально на очах. Першим це визнав терорист Гіркін у листопаді 2014 року: «Скільки ми б не підбили їхніх літаків, гелікоптерів, танків, знищили нацгвардійців, – ми програли. В результаті – не ми під Києвом, а вони – під Донецьком. Це про що говорить, про те, що стратегічно ми операцію «Новоросія» програли».

На початку січня 2015-го «голова уряду ДНР» терорист Бородай заявив, що «Новоросії немає. Ми всі, звичайно, вживаємо цей термін, але це фальстарт, якщо чесно. Новоросія – це ідея, мрія, яка не втілилася у життя».

Починаючи з 2015-го, про «Новоросію» почали забувати навіть московські політтехнологи. Наступного разу про неї згадали менш ніж за рік з дня «народження». І вже у некрологах.

Перший вийшов 18 травня 2015 року в газеті «Вечірня Макіївка», де так званий «голова МЗС ДНР» Кофман обізвав цей «союз народних республік» вульгарним словом «проєкт». І пояснив, що його «закрито через те, що ми не змогли утримати населення на мітингах, а наші прихильники в інших регіонах – в Одесі, Харкові – заарештовані. Республіки, які передбачалося створити в цих регіонах, були обезголовлені, тому проєкт «Новоросія» закритий – доти, доки у цих регіонах зросте нова політична еліта, здатна очолити рух. Ну, не маємо ми права нав’язувати Харкову, Запоріжжю, Одесі свою думку».

І нарешті 20 травня 2015 року офіційний кінець «Новоросії» підтвердив вже і Царьов: «Діяльність структур «Новоросії» заморожена, оскільки вона не вписується у план мирного врегулювання, підписаний у присутності країн «нормандської четвірки».

Так, лише за рік, закінчилася «новороська» мрія Путіна. І сталося це, насамперед, через відмову українців брати участь у цьому «проєкті», і звісно завдяки роботі правоохоронних органів та ЗСУ.

На початку 2022-го росіяни окупували чимало нових українських територій з тих, які вони колись планували включити в «Новоросію». Однак, про закритий у 2015 році «проєкт» чомусь більше не згадували. Як і про всякі додаткові «ХНР». Натомість, нові території загарбники незаконно анексували вже не як «народні республіки», а як банальні області (Херсонську та Запорізьку).

Втім, для ЗСУ абсолютно без різниці, в якому вигаданому окупантами статусі визволяти свою землю: хоч сімферопольської народної республіки, хоч луганського генерал-губернаторства.