Чому Кремль досі повноцінно не задіяв білоруську армію

Тим часом у білоруській тюрмі загинув п'ятий політв'язень з 2020 року.

Ще четверо померли під час відбування адміністративного арешту. Один чи двоє загинули у міліцейському відділку.

Доведення до самогубства або його імітація стали причиною загибелі 6 активістів.

Хтось помер від отриманих поранень або травм. Когось було застрелено.

Загалом таких жертв щонайменше 25.

Зрозуміло, що це непорівнянно менше, ніж загинуло в Україні від російської агресії. Але таке порівняння не було б коректним.

За часів воєнного стану в ПНР, за даними польських джерел, загинуло «від декількох десятків до сотні людей». Населення Польщі – в чотири рази більше населення Білорусі.

Ми не знаємо точної кількості засуджених за політичними мотивами, орієнтовно це декілька тисяч громадян.

Щодо політично мотивованих арештів, затримань, обшуків, звільнень, здається, білоруси зазнали їх набагато більше, ніж поляки тоді. Новини про них – це досі щоденна рутина, четвертий рік поспіль. Інколи протягом одного дня затримують декілька сотень людей. Загалом ідеться про десятки тисяч.

Із Польщі емігрувало тоді близько мільйона громадян. Із Білорусі – від 350 тисяч (за даними заступника міністра МВС РБ) до 500 тисяч осіб (за даними ПАСЄ).

На тлі того, що відбувається в Білорусі, ситуація в Росії виглядає відносно м'яким авторитаризмом.

При цьому – попри явну необхідність у додаткових силах на фронті для росіян – білоруська армія досі не була задіяна у російській агресії. Попри те, що, за словами Лукашенка, білоруська та російська армія «діють як єдине ціле».

Якщо ви думаєте, що це Лукашенко уникає проблем, ви дуже сильно помиляєтеся. Вони не можуть задіяти білоруську армію, бо не довіряють їй, побоюючись масового саботажу, дезертирства та переходу на український бік.

І це – прямий наслідок дій тих самих «сцикунів».

Варто просто пам'ятати про це.