Путін потрапив у пастку власної пропаганди
Термометр у Кремля свій, але температуру показує
Найцікавіша новина тижня – не про те, що горить, а про те, хто про це говорить. Про ефект українського тиску вперше системно свідчать не українські комунікації, а російські джерела.
Державний Всеросійський центр вивчення громадської думки (ВЦВГД) другий тиждень поспіль фіксує падіння рейтингів Путіна: схвалення діяльності опустилося до 66%, довіра – до 72,3%, разом мінус понад чотири пункти за два тижні.
Наприкінці червня тижневе падіння було найшвидшим за вісім років – швидше рейтинг летів хіба після оголошення пенсійної реформи. А за опитуванням Фонда Громадської думки головною подією тижня для росіян уперше став дефіцит і подорожчання бензину – ця тема обійшла і «спецоперацію», і українські удари. Війна в масовій свідомості програла черзі на заправці.
Тут потрібен чесний коментар про сам термометр. ВЦВГД – центр державний, і рейтинги в авторитарній країні – жанр специфічний: у травні центр «удосконалив» методику опитувань, а публікацію найнезручнішого, відкритого рейтингу довіри просто припинив, коли той просів надто помітно.
Абсолютні цифри досі високі, і робити з них далекосяжні висновки не варто. Але саме тому динаміка й цінна: коли навіть придворна соціологія не може намалювати зростання, а мусить показувати падіння – значить, приховати вже не виходить.
Іронія ситуації в тому, що Кремль роками відповідав на будь-яку критику словом «пропаганда». Тепер аргументи проти нього постачає його ж власна статистика.
Що з цього Україні. Дискусія «чи працює тиск» закрита – і закрили її в Москві. Для розмов із партнерами це найсильніший можливий аргумент: не наші оцінки, а їхні цифри. Лишається те, що залежить від нас, – не збавляти темп, бо саме постійність і робить ці графіки такими, якими їх бачить Кремль.
Коментарі — 0