Ігор Луценко Народний депутат 8 скликання

Як США боролися із кадровим голодом під час війни? Уроки для України

Лише з 1965-го по 1973-й ця В'єтнамська війна забрала життя понад 58 тисяч американських військових, 300 тисяч отримали поранення
фото: depositphotos.com

США під час В'єтнамської війни запустили проєкт, який би допоміг подолати кризу призовників

За ініціативою президента США Ліндона Джонсона та міністра оборони Роберта Мак-Намари, студентам коледжів дозволили отримувати відстрочку. У результаті дефіцит призовників у діючих військах заповнювався вихідцями з бідних верств суспільства та робітничого класу (як добре, що в Україні все навпаки!).

У 1966 році брак кадрів став особливо гостро і Мак-Намара запустив «Проєкт 100 тис.», представлений громадськості як закон про «соціальну корекцію». У рамках нього за п'ять років 345 тис. осіб з низьким рівнем IQ та освіти долучилися до ЗСУ, ой, тобто до армії США, здобувши в американському суспільстві неформальну назву «Дебіли Макнамари» (англ. McNamara's Morons).

Незважаючи на те, що багато з цих людей непогано досягли успіху на службі, серед них фіксувалася велика кількість випадків СЗЧ (Самовільне залишення частини або місця служби – ред.), непокори наказам, нападів на товаришів по службі та інших військових злочинів. Тим не менш, спочатку їм вдалося знизити гостроту кадрового голоду. Тимчасово.

Однак надалі, у зв'язку з втратами на Покровському напрямі, ой, тобто у боях із в’єтнамцями, їх кількості виявилося недостатньо і функціонери Пентагону, що зневірилися, знову знизили вимоги до призовного контингенту. У результаті в армію ринули карні злочинці, наркомани і психічно хворі, які у середовищі професійних військових не викликали нічого, крім зневаги.

Наприклад, комендант корпусу морської піхоти США Луїс Вілсон, не соромлячись, називав їх «покидьками суспільства», а генерал Вільям Вестморленд висловлював свій жах від присутності у військових лавах останніх років в'єтнамської війни цих «нерозумних, злочинних і непідготовлених» людей.

***

Нам слід ввести якісні, а не тільки кількісні показники ефективності роботи ТЦК. Приміром, якщо великий відсоток рекрутів певного ТЦК іде у СЗЧ, або навпаки, отримує службові нагороди – то відповідно і оцінювати таку роботу.

Відтак, додатковий бонус отримають ті підрозділи, у котрий відсоток СЗЧ менший – тоді ТЦК з більшою охотою туди направлятимуть рекрутів. Звісно, за СЗЧ питання мають ставитися у першу чергу командирам, але це інша тема.

Читайте також:

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: