Що приховує Міноборони РФ щодо трагедії у Києві

Це буде дуже емоційний пост, але це буде справедливо.

Це пост і про те, що всі ми на своїх місцях робимо свою роботу вкрай погано, тут я і про себе, а потім ми ще й щиро так дивуємось, чому наша країна не отримує бажаного результату.

Тим більш, що тут я і не стану розкривати якусь «внутрішню кухню», оскільки як мінімум в одному ЗМІ моя реакція має бути публічно зафіксована, але я там і наводжу відповідну аргументацію.

А тепер власне привід, по якому я пишу цей допис: Постановка питання від преси у ключі «от Міноборони РФ заявляє, що на «Охматдит» упала збита ракета, то як з цим бути» – вона є вкрай хибною, і насправді лише шкодить нашим позиціям у світі (хоча розумію, що люди, які ставили це питання, переслідували виключно благі наміри).

Тому що можна піти по формальній логіці, і поставити питання – «гаразд, якби російська ракета падала на «Охматдит» падала підбитою, це б змінило характер трагедії та російського злочину?».

Можна піти і по програшній для нас логіці, та намагатись довести на основі оцих кадрів з відкритих джерел, що російська ракета летіла на ціль у штатному режимі, та виконала «горку» перед влучанням в «Охматдит», тобто саме на цей об’єкт вона була і наведена.

А можна піти нарешті й по суті питання, та пригадати базову річ – воєнним злочином зі сторони РФ є навіть просто планування ударів по військовій інфраструктурі без жодних кроків по мінімізації можливих жертв серед цивільного населення. Що власне й відбулось 8 липня.

Звісно, цілком має право на існування аргументація, по якій ставилось питання «а от Міноборони РФ говорить, що ракета була збита» – мовляв, «треба враховувати усі джерела». Воно-то так, але ж якось «тщатєльнєє нада, товаріщі».

Бо у тексті тої ж заяви Міноборони РФ був пасаж, дослівно – «киевский режим устраивает истерики накануне очередной сходки своих хозяев». Так, може і щодо цього твердження треба по стандартах зібрати думку з кількох джерел, у тому числі самих окупантів?

Можна зайти й на глибоко концептуальний рівень, де лежить проста як двері теза – говорити неправду для РФ є повноцінним інструментом забезпечення бойових дій.

Але якщо ми самі це все не враховуємо, то чому дивуватись, що «Захід не хоче бачити загрози, яку несе Росія».

***

Своє недопрацювання саме у цій історії бачу по двох сегментам – ну чомусь же співвітчизникам не була до кінця очевидною теза, що злочином і є удар по військовим цілям, але без мінімізації можливих жертв серед цивільних.

Ну і що говорити неправду, при чому доволі підступним способом – це повноцінний інструмент війни для росіян.