Чи зможе Захід позбавити Росію допомоги від Китаю?
Китай зараз є для Росії основним постачальником критично важливих компонентів, необхідних для виробництва зброї
Після успішного завершення епопеї з голосуванням у Конгресі США за пакет міжнародної допомоги Україні, Ізраїлю і Тайваню на передній план виходять інші аспекти американської зовнішньої політики, також життєво важливі для України, зокрема відносини з Китаєм.
Триденний візит Держсекретаря США Ентоні Блінкена до Шанхаю і Пекіну, який розпочався 24 квітня, покликаний пом’якшити вплив виділення Вашингтоном допомоги Тайваню і заборону ТікТоку у разі невиконання китайським власником вимог щодо продажу цієї соціальної мережі. Блінкен також має донести до китайського уряду серйозність намірів США щодо накладання санкцій на китайські компанії і банки, залучені до торгівлі з РФ, яка допомагає Москві відновлювати свій військовий потенціал.
За американськими даними, Китай зараз є для Росії основним постачальником критично важливих компонентів, необхідних для виробництва зброї. Зокрема, це верстати, напівпровідники, оптика, мікроелектроніка, дрони і двигуни до них, турбореактивні двигуни, нітроцелюлоза та інші товари подвійного призначення. Китай також передає Росії ракетні технології і супутникові знімки, допомагає вдосконалювати російські супутникові та інші можливості космічного базування для використання в Україні.
Китайські товари і технології заповнюють критичні прогалини в російських виробничих циклах з виготовлення зброї, які виникли у зв’язку з санкціями, та допомагають Москві переозброюватися навіть швидше, ніж це очікувалося Заходом на початку війни.
Більше того, за словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, Росія зараз виробляє зброю у кількостях, вищих за її поточні воєнні потреби, і російський ВПК вже працює на заповнення складів. На його думку, це може свідчити, що Москва має певні плани на цю зброю.
Останнім часом з’явилися також супутникові свідчення можливого сприяння Китаю поставкам до Росії зброї з Північної Кореї. Зокрема, Британський аналітичний центр Royal United Services Institute (RUSI) повідомив, що російське судно «Ангара», яке з серпня 2023 року перемістило до російських портів тисячі контейнерів, що, ймовірно, містили північнокорейські боєприпаси, з лютого стоїть на якорі на китайській верфі в східній китайській провінції Чжецзян.
Як наголосив 19 квітня Ентоні Блінкен, ці зусилля Китаю підживлюють «найбільшу загрозу європейській безпеці з часів закінчення холодної війни».
Зі свого боку китайське керівництво під час візиту Блінкена, окрім Тайваню, буде, очевидно, порушувати й питання зняття американських торгівельних обмежень, які вважає дискримінаційними.
Що стосується підтримки Росії у війні проти України, офіційний Пекін все це заперечує і навряд чи під час візиту змінить свою позицію. Тому одними закликами тут не обійтися. Допомогти можуть лише жорсткі економічні санкції чи вагомі погрози ними. Для Пекіну, який зараз бореться з масштабною фінансово-економічною кризою, відновлення добрих відносин і розширення торгівлі з Вашингтоном є життєво важливим. Тому комбінація «батога і пряника» або навіть обґрунтована погроза ефективним «батогом» можуть спрацювати.
У Вашингтоні це усвідомлюють і вже розпочали розробку серйозних санкцій, які можуть відрізати деякі великі китайські банки від глобальної фінансової системи. Їх введення може відбутися, якщо Китай проігнорує дипломатичний тиск з боку Вашингтону. Для Китаю, який бореться зі зростаючими кредитними проблемами, такі обмеження можуть бути доволі болючими.
Тиск Заходу на Пекін з метою обмеження його торгівлі з Москвою військовими товарами - як дипломатичний, так і санкційний - розпочався не сьогодні. Однак до цього часу санкції мали вибірковий, а не масштабний характер. Водночас, попередження про можливість їх наростання, зокрема в банківській сфері, мало певний вплив. Створення мережі банків, які спеціалізуються на двосторонніх торгівельних відносинах між Москвою і Пекіном і не виходять на ширший міжнародний ринок не змогло знівелювати цей вплив.
Як інформувало одне з російських видань з посиланням на дані митної статистики КНР, за підсумками березня 2024 року, порівняно з березнем 2023 року, китайські виробники вперше за півтора роки знизили прямі поставки машин, обладнання і механізованих вузлів. За даними Bloomberg, в березні 2024 року відбулося й загальне зниження китайського експорту до Росії на 16%. Однак, враховуючи сьогоднішні масштаби підтримки російського ВПК з боку Китаю, цього поки що явно недостатньо. Ближчим часом ми побачимо, чи виявиться більш ефективною перспектива відключення деяких великих китайських банків від міжнародної фінансової системи.
Відносини з Китаєм залишаються важливими і для Європи, як і відносини з Європою для Пекіну. Про це засвідчив візит Федерального Канцлера ФРН Олафа Шольца до Китаю, який відбувся 14-17 квітня. Він став першим після схвалення Німеччиною минулого року національної стратегії щодо Китаю, у якій його визначено «партнером, конкурентом і суперником». Як і ЄС в цілому, ФРН прагне зберегти економічні відносини з Китаєм і водночас зменшити залежність від нього у критичних галузях. Про серйозність намірів Німеччини засвідчило те, що Шольца під час візиту супроводжувала велика бізнесова делегація, у складі якої, серед інших, були керівники «Siemens», «Bayer», «Mercedes-Benz», «BMW» і «Merck Group».
Торгівельні відносини між Берліном і Пекіном не були єдиним змістовним пріоритетом візиту. Неприйнятність підтримки Росії, яка веде агресивну війну проти України, також була наголошена Шольцом під час переговорів з китайським керівництвом. Пекіну доведеться враховувати, що, хоча санкції ЄС поки що є значно слабшими за американські, ця позиція є консенсусною на Заході.
Наскільки ефективною виявилася німецька дипломатія з українського питання, сказати складно. Як свідчить заява МЗС Китаю, під час переговорів з Шольцем лідер Китаю Сі Цзіньпін вчергове повторив офіційну позицію Пекіну. За його словами, Китай «не є стороною чи учасником української кризи», але по-своєму просуває необхідність мирних переговорів, заохочує та підтримує всі зусилля, які сприяють мирному вирішенню «української кризи». Для досягнення миру, за словами Сі, потрібно відмовитися від егоїстичних інтересів, охолодити ситуацію, уникати подальшого загострення та зменшити негативний вплив на світову економіку. Він також підтримує проведення мирної конференції по Україні, але за участі Росії.
Про важливість європейського напряму політики Китаю свідчать і наміри Сі здійснити у травні візит в Європу, у т.ч. до Франції. Без сумніву, питання російської війни проти України і необхідності відходу Пекіну від підтримки Росії будуть обговорюватися і в Парижі. Однак не виключено, з тим же результатом.
Тому, чи зможуть спільні зусилля США, ЄС та інших західних партнерів змусити Пекін змістити вектор його російської політики в бік України залежатиме не тільки від санкційних «батогів» і торгівельних «пряників», а й від успіхів України на полі бою.
Коментарі — 0