Чого очікувати від Росії взимку

Наближаються холоди. А разом з ними і чергова спроба агресора відкинути Україну у середньовіччя – без світла, тепла, зв’язку та інших атрибутів цивілізації. Час познайомити читачів з моїм прогнозом на цю зиму.

За оцінками ГУР, з якими співпадають мої власні розрахунки, недоімперія накопичила майже тисячу далекобійних ракет – крилатих та балістичних. До цього можна потенційно додати приблизно три сотні зенітних ракет С-200 і С-300, які ворог може використовувати у режимі «поверхня-поверхня». Але їх реальна прицільна дальність не більше 100 км, відповідно, вони загрожують в першу чергу прифронтовим містам і серйозно вплинути на всю нашу критичну інфраструктур не можуть.

За минулу зиму по нашим енергостанціям була випущено майже тисяча ракет різних типів. Тобто, цифри по ракетах практично тотожні.

А от «шахедів» у ворога принаймні вдвічі більше, ніж торік. І значна частина з них мають покращені характеристики – їх складніше засікти за допомогою радіолокаторів та інших засобів.

Крім того, ворог вчиться. Протягом літа він намагався максимально точно встановити координати наших об’єктів інфраструктури, зокрема, і за допомогою агентури – про це свідчить оперативна інформація СБУ. Також росіянці тестують нашу ППО, вчорашня атака України ракетами і безпілотниками – з цієї серії. Маршрути польотів ворожих ракет та безпілотників стають складнішими для перехоплення.

Не буду здивований у разі зміни тактики застосування: цілком можливо, що агресор спробує атакувати комбінованими хвилями декілька діб поспіль – це ускладнить наші можливості по ремонту зруйнованих об’єктів.

Тепер що ми можемо протиставити.

Наша ППО і ПРО помітно посилилися за рік, що минає, Україна зараз – одна з найкраще захищених з повітря країн. У ЗСУ створено мобільний підрозділ «мисливців за шахедами», бійці якого можуть швидко висувати на перехоплення ворожих повітряних атак.

Але ми не маленький Ізраїль, всю нашу територію надійно прикрити просто неможливо. До 10%, а по деяких регіонах до 30% росіянських ракет і безпілотників прориватися будуть.

Наші енергетики зараз значно краще підготовлені до протидії атакам. Є схеми оперативного перемикання, є схеми «енергетичних островів», за допомоги союзників накопичено певний запас запчастин. При цьому слід пам’ятати, що далеко не всю енергетику за літо-осінь вдалося відбудувати (керівництво ДТЕК каже, що лише 70%).

Проведені поточні роботи на атомних енергоблоках, тепер не буде необхідності зупиняти їх під час холодів для регламентних заходів.

Енергетики разом з місцевою владою намагаються максимально захистити найбільш вразливу частину енергомереж – трансформаторні підстанції, які від влучання спалахують, як бенгальські свічки. Звісно, якість цих робіт напряму залежить від того, наскільки компетентних та відповідальних керівників обрали громади на місцях (от для чого голосувати треба не серцем, а розумом!).

Ну, і українська хазяйнуватість нам на користь: в країну ввезено генераторів сукупною потужністю більшою за цілий енергоблок АЕС. Це наша резервне джерело енергії, але великим об’єктам, наприклад міським водоканалам, воно, на жаль, не допоможе.

Дуже сподіваюся, що винищувачі Ф-16 опиняться в Україні якомога раніше. Декілька ескадрилій, які нам обіцяють для початку, не суттєво посилять наші наступальні можливості, а от ППО-ПРО – так. Тому що ці винищувачі здатні надійно перехоплювати всі види крилатих ракет, зокрема, сумнозвісну Х-22, з якою у наземних зенітників досі проблеми. І прикривати ті райони країни, де наземного захисту не вистачає.

А далі йде фактор погоди, прогнозувати якій важко. Якщо зима буде холодною, то енергосистема доведеться працювати з перенавантаженням, і це підвищить ризики блекауту.

Замість висновків. Не слід сподіватися на дива на зразок, що ворог чомусь відмовиться від спроб затероризувати українське населення. Зима буде дуже важка, але наявні всі передумови пройти її не гірше, ніж попередню. Зрозуміло, що повний багатоденний блекаут вплине на воєнну логістику, залізничну, в першу чергу, але цей вплив не буде критичним.

Вистоїмо і переможемо!