Що сталося з Шевченківською премією. Стисло і без емоцій

Новина про те, що лауреатів премії не буде оголошено 9 березня, з’явилася як грім серед ясного неба.

Єдине доступне пояснення того, що сталося, дав голова Комітету премії Юрій Макаров в інтерв’ю «УП. Культура». За його словами, він «не знає, чому Офіс президента так і не опублікував указ про лауреатів Шевченківської премії 2023 та коли саме таке рішення було прийнято в офісі Зеленського». Разом із тим, він «змушений весь час нагадувати, що Національна премія – це не премія Комітету, а Національна премія. І офіційне оголошення відбувається шляхом публікації указу президента у відповідний день».

Це звучить так, ніби лауреатів Шевченківської премії може оголосити лише президент своїм указом, і поки цей указ не вийде – ніякого оголошення списку лауреатів бути не може.

Так справді було 2022 року. Указ президента тоді було підписано 9 березня – і того ж дня медіа повідомили про присудження премії. Та це єдиний приклад за останні п’ять років, коли Комітет не оголошував складу лауреатів премії до підписання Указу президента.

Адже 2021 року глава держави підписав його 19 травня – а імена лауреатів повідомили ще 9 березня. Оголошення зробив Комітет, не чекаючи на Указ президента. 2020 року аналогічний документ з’явився 6 березня – а імена лауреатів Комітет оголосив ще 27 лютого.

Юрію Макарову все це достеменно відомо, бо він очолює Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка з 19 грудня 2019 року.

До нього, у 2019 році, президент підписав указ 7 березня, а імена лауреатів Комітет оголосив 19 лютого. Так само – 2018 року: указ був 7 березня, а імена лауреатів член Комітету оголосив іще 9 лютого.

Це означає, що пропозиція, з якою Юрій Макаров, за його словами, звернувся до президента на зустрічі 9 березня цього року – «доповнити наявні номінації додатковим конкурсом «За внесок у перемогу»» – жодним чином не пояснює затримку з оголошенням лауреатів премії з уже наявних номінацій.

Не дає підстав для такої затримки й текст Положення про Національну премію України імені Тараса Шевченка. Там сказано:

«8. (...) Рішення Комітету за результатами третього туру конкурсу оформлюється протоколом, який підписує голова Комітету. Це рішення Комітету, а також «довгий» і «короткий» списки оприлюднюються на офіційному вебсайті Комітету.

9. За результатами конкурсу Комітет готує та вносить Президентові України подання про присудження Національної премії та проєкт відповідного Указу Президента України. (...)

10. Указ Президента України про присудження Національної премії оприлюднюється в установленому порядку, як правило, до 9 березня року присудження Національної премії».

На сайті премії йдеться, що «15 лютого відбувся третій тур конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2023 року. Шляхом таємного голосування були визначені переможці конкурсу. За результатами конкурсу Комітет підготує та внесе Президентові України подання про присудження Національної премії, а також проєкт відповідного Указу Президента України. Після набуття чинності Указу Президента України про присудження Національної премії України імені Тараса Шевченка на сайті Комітету буде оприлюднено перелік лауреатів».

Тут зрозуміло все, крім одного: чому перелік лауреатів буде оприлюднено лише «після набуття чинності Указу»? Положення про премію цього не передбачає, практика попередніх років (2018–2021) була протилежною.

Отже, питання просте: де рішення Комітету, ухвалене ще 15 лютого, і чому його досі не оприлюднили на сайті Комітету, як цього прямо вимагає положення?

У цій ситуації оприлюднити список лауреатів, ухвалений Комітетом 15 лютого, абсолютно необхідно, бо прив’язування цього оголошення до Указу глави держави б’є по репутації і президента, і Комітету, і самої Шевченківської премії. У соцмережах заговорили про те, що цією ситуацією «зламано ще одну інституцію, процедуру і традицію»; дехто висловлює сумніви, «що 22 травня будуть оголошені ті, які мали б бути вшановані вчора».

Але є простий спосіб навести в цій ситуації лад.

Рішення про лауреатів премії у традиційних номінаціях, ухвалене Комітетом 15 лютого, має бути оприлюднене негайно. Просто зараз. Закликаю до цього Юрія Макарова та його колег – бо вони мають відповідні повноваження та обов’язок.

Адже держава в цій ситуації – це саме Комітет, тобто Юрій Макаров і його колеги, а не глава держави. Роль же президента в присудженні цієї премії насправді зводиться лише до того, щоби поставити підпис під готовим рішенням Комітету. Думати інакше й делегувати президенту право першим оголосити лауреатів премії лише на тій підставі, що «це не премія Комітету, а Національна премія» – небезпечна та безпідставна сервільність.

Тому хай Комітет без зволікань прозвітує перед суспільством за власну цьогорічну роботу. Включно зі списком лауреатів у традиційних номінаціях.

А з новою номінацією та Указом президента розберемося потім.