Росія відчуває гострий дефіцит палива через українські дрони

Дефіцит бензину на біржових торгах паливом набув хронічного характеру
фото: depositphotos.com

Інформація щодо поточних втрат Росії внаслідок санкцій

1. У Росії почався дефіцит бензину АІ-95.

  • Російський паливний ринок зіткнувся з нестачею бензину АІ-95 після серії ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах, через які випуск палива в країні впав до мінімуму за два роки.
  • Дефіцит АІ-95 на біржових торгах паливом набув хронічного характеру. Через нестачу оптових партій ціни на бензин стрімко зростають.
  • З початку літа ціни злетіли на 44%. На ринку виник «ажіотаж», бо незабаром розпочнуться осінні ремонти на НПЗ, і дефіцит може погіршитися.
  • Нафтозаводи зараз не мають вільних обсягів, які можна було б направити на ринок, щоб збити ціни.

2. У Росії почали готуватися до відключення від доларів майже всіх банків.

  • Російський Центробанк розглядає можливість подальших обмежень на обіг у Росії ключових світових валют, торги якими вже зупинилися на біржі через санкції США.
  • У стресовий прогноз розвитку валютного ринку ЦБ включив сценарій, за якого торгувати доларами у Росії не зможе практично ніхто, а на позабіржовому ринку, де зараз здійснюються операції, залишаться лише два банки.
  • Зараз у Росії вже склалася система множинності курсів: готівковий, міжбанківський, умовно біржовий, який можна вивести з деривативів або через юань, що продовжує торгуватися, а також офшорний, доступний для зарубіжних рахунків організацій.

3. Один із найбільших китайських держбанків відключив Мосбіржу від юанів.

  • Bank of China – один із двох великих китайських держбанків, які мають дочірні підрозділи у Росії, – більше не працює з Московською біржею, що потрапила під санкції.
  • «Дочка» китайської кредитної організації – АТ «Бенк оф Чайна» – виконувала на біржі функції клірингового банку за юанями, через неї проходили всі операції в китайській валюті на біржовому ринку. Однак із 15 липня банк відмовився від цієї ролі. Причиною стало внесення Мосбіржі до американських санкційних списків.
  • Внаслідок цього торгівля юанями – де-факто останньою валютою на російському біржовому ринку – була залежною від єдиного китайського банку – ICBC Bank.
  • Втім, і це може тривати недовго: ліцензія Мінфіну США, яка все ще дозволяє проводити операції з підсанкційною біржею, діє до середини серпня. Коли її термін закінчиться, китайським банкам загрожуватимуть санкції, і біржова торгівля юанем у Росії може зупинитися.
  • Bank of China припинив роботу з російськими банками, що потрапили під санкції, після чого про труднощі з виведенням юанів з біржі повідомляли брокерська компанія «Сінара» та Сбербанк CIB – інвестиційна «дочка» найбільшого російського держбанку.
  • Обсяги торгів юанями на Мосбіржі різко пішли вниз: у липні це було в середньому 88 млрд рублів на день (по парі юань-рубль із розрахунками «завтра»), що на третину нижче, ніж у червні, і вдвічі менше за показник січня.
  • Одночасно почала падати торгівля іншими «дружніми» валютами: наприклад, оборот у турецькій лірі зменшився до 20–30 млн рублів на день, хоча минулого року перевищував 1 млрд.
  • У результаті майже весь російський валютний ринок перетворився на обмін юанів на рублі: частка китайської валюти досягла 99,6%.

4. Китай знизив обсяг імпорту СПГ з Росії.

  • За перше півріччя 2024-го постачання СПГ з Росії у Китай упали майже на 10% порівняно з минулим роком.
  • За перші шість місяців 2024 року імпорт скрапленого природного газу (СПГ) з Росії у Китай знизився, а нафти – зріс порівняно з тим же періодом 2023 року, випливає із даних Головного митного управління КНР.
  • Імпорт СПГ становив 3,51 млн т, це менше за тогорічний показник на 9,2%. У вартісному вираженні – понад $2 млрд.
  • Торговий оборот двох країн за перше півріччя становив майже $117 млрд, збільшившись у річному обчисленні на 1,8%.
  • Експорт із Китаю у Росію становив $51,6 млрд, що нижче на 0,8%, імпорт зріс до $65,2 млрд (на 3,9%).

5. Європа і Китай стали найбільшими покупцями російського трубопровідного газу.

  • Навіть після багатьох раундів міжнародних санкцій Росія все ще постачає значні обсяги газу в окремі європейські країни – і цього року обсяг фактично збільшився.
  • Проте Москва не уклала жодних нових угод, щоб прискорити зростання своїх продажів до Китаю, окрім того, що вже було намічено до краху її найбільшого експортного ринку.
  • Постачання Газпромом трубопровідного газу своїм клієнтам у Європі, що залишилися, досягло 14,6 мільярда кубометрів із січня по червень. Це значно менше, ніж річний обсяг продажів приблизно від 130 до 175 мільярдів кубічних метрів у регіон, який спостерігався до вторгнення.
  • Проте це можна порівняти з 15,2 мільярдами кубометрів, які російський газовий гігант відправив до Китаю в першій половині цього року. Після вторгнення більшість країн Європейського Союзу шукали альтернативи після того, як Росія обмежила приплив до регіону у відповідь за підтримку Києва.
  • Зараз Норвегія постачає 30% газу блоку, але для деяких країн, включаючи Австрію, Угорщину та Словаччину, «Газпром» залишається критично важливим і зростаючим джерелом енергії.
  • У першому півріччі у порівнянні з роком раніше поставки трубопроводами в регіон зросли більш ніж на 26%.
  • Росія вже багато років заявляє про плани щодо розширення продажів до Китаю, але в найближчому майбутньому Пекін і близько не підійде до розмірів європейського ринку «Газпрому», що існував до 2022 року. Середні ціни на східний експорт набагато нижчі.
  • Постачання газу до Китаю газопроводом «Сила Сибіру» мають вийти на повну потужність у 38 мільярдів кубометрів на рік у 2025 році, а з 2027 року ще 10 мільярдів кубометрів на рік можна буде постачати так званим далекосхідним маршрутом.
  • Кремль намагається укласти з Китаєм третій контракт на прокладання газопроводу через Монголію, але поки що безуспішно.

6. Індонезійська нафтопереробна компанія Pertamina додала російські марки нафти до своїх тендерних списків на купівлю вересневої сирої нафти.

  • Pertamina роками не купувала російську нафту, зробивши крок назад з початку російсько-українського військового конфлікту у 2022 році, хоча держава не приєдналася до санкцій Заходу проти Росії.
  • За даними LSEG, Pertamina востаннє купувала нафту ESPO Blend і Sokol у Росії більше 10 років тому.
  • Західні санкції проти енергетичного сектору Росії, включаючи ембарго ЄС на її нафту та механізм обмеження цін, зробили Китай, Індію та Туреччину основними покупцями російської нафти. Підконтрольна державі Pertamina запросила російську нафту Urals і Sokol для прибуття на Чилачап у вересні.
  • Відповідно до тендеру «Сокіл» має постачатися лише на умовах CFR або DAP (поставка в порт).
  • Компанія може купувати російську нафту лише в тому випадку, якщо вона буде продаватись зі значними знижками.
  • Ліміт дозволяє західним вантажовідправникам і страховикам брати участь у торгівлі російською нафтою за умови, що нафта продається за ціною менше 60 доларів за барель.

7. Російські компанії у січні – травні 2024 року збільшили постачання добрив до країн Євросоюзу у 1,7 раза на річному вираженні до 1,9 млн т. Це випливає з даних Європейського статистичного агентства (Eurostat).

  • У грошовому вираженні експорт зріс на 30% до 649,4 млн євро. У травні постачання добрив зросло на 17% до рівня травня минулого року до 238 400 т.
  • У вартісному вираженні вони склали 77,4 млн євро (+5%). Це зростання в основному припало на калійні та складні (комплексні, що містять кілька поживних елементів) добрива.

8. Співробітництво між Росією та Китаєм в Арктиці зростає.

  • Росія та Китай дедалі активніше співпрацюють в Арктиці, що може вплинути на регіональну стабільність, заявили військові США, оприлюднивши свою стратегію для регіону у понеділок.
  • Росія знову відкрила сотні військових об’єктів радянських часів в Арктиці, йдеться у звіті. Китай, який називає себе «приарктичною» державою, також має там амбіції та заявив, що має намір побудувати «Полярний шовковий шлях».
  • Китай придивляється до мінеральних ресурсів і нових судноплавних шляхів, оскільки льодовики відступають із підвищенням температури.
  • «Хоча між КНР і Росією залишаються значні розбіжності, їх зростаюча згуртованість у регіоні викликає занепокоєння, і Міністерство оборони продовжує стежити за цією співпрацею», – йдеться у звіті Пентагону.
  • Китай і Росія співпрацюють над розвитком арктичних судноплавних маршрутів, оскільки Росія прагне постачати більше нафти та газу до Китаю в умовах західних санкцій, а Китай шукає альтернативний судноплавний маршрут, щоб зменшити свою залежність від Малаккської протоки.
  • У звіті Пентагону додається, що Китай намагається використати «динаміку змін в Арктиці, щоб досягти більшого впливу та доступу, скористатися ресурсами Арктики та відігравати більшу роль у регіональному управлінні».

9. Жозеп Боррель позбавив Угорщину ролі приймаючої сторони зустрічі міністрів закордонних справ ЄС на знак широкого обурення у блоці заявами Будапешта Росії щодо війни в Україні.

  • Боррель сказав, що зустріч, запланована в Будапешті наприкінці серпня, тепер відбудеться в Брюсселі після того, як прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан відвідав Москву та Пекін без підтримки ЄС, а його уряд назвав політику ЄС «провоєнною».
  • За словами офіційних осіб, на зустрічі в понеділок багато міністрів закордонних справ ЄС висловили рішуче засудження позиції Будапешта безпосередньо своєму угорському колезі Петеру Сійярто.
  • Багато країн ЄС вважають Угорщину занадто близькою до Москви, що підриває зусилля ЄС із політичної та дипломатичної ізоляції Росії через її вторгнення в Україну у 2022 році.
  • Боррель сказав, що Будапешт повинен називати російського президента Володимира Путіна «провоєнним», а не Європейський Союз. «Якщо ви хочете говорити про партію війни, говорите про Путіна», – сказав він.
  • Боррель сказав, що вирішив перенести обидві зустрічі у Брюссель, оскільки більшість країн хотіли надіслати сигнал Угорщині. Країни ЄС, включаючи Швецію, Фінляндію, Естонію, Латвію, Литву, Польщу та Данію, а також Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, уже знизили рівень своєї участі у засіданнях міністрів ЄС.
  • Неформальна зустріч міністрів закордонних справ є однією з найвідоміших і найпрестижніших подій, які проводить країна, яка головує в ЄС.

10. Фіцо й Сійярто погрожують припиненням постачання пального і електрики.

  • Угорщина та Словаччина звернулись до ЄС з проханням допомогти переконати Україну відновити транзит великого російського постачальника нафти «Лукойл» до Східної Європи.
  • Будапешт і Братислава готові подати на Україну до суду, щоб вирішити це питання за відсутності угоди, заявив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто після зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Брюсселі у понеділок.
  • Енергетика розглядається як потенційний важіль впливу на прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який неодноразово намагався накласти вето або послабити санкції ЄС проти Росії. Угорщина та Словаччина отримали винятки з енергетичних санкцій ЄС.
  • Угорщина домагається так званих консультацій, під час яких Європейська комісія має три дні, щоб знайти рішення від імені постраждалих країн-членів ЄС.
  • Якщо виконавча влада ЄС не впорається, Угорщина і Словаччина звернуться до арбітражного суду, щоб він виніс рішення з цього питання, сказав він, додавши, що вважає дії України порушенням угоди про асоціацію з 27 країнами-членами блоку.
  •  Угорщина хоче, щоб поставки «Лукойлу» відновилися якнайшвидше, щоб не завдати шкоди економіці країни. Країна отримує від «Лукойлу» близько 2 мільйонів тонн нафти на рік, що становить третину її загального імпорту, у той час як Словаччина отримує близько 2,5 мільйонів тонн, що еквівалентно 45% її імпорту.
  • Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо попередив, що українські санкції проти «Лукойлу» можуть поставити під загрозу постачання словацького дизельного палива в Україну.
  • Сійярто також заявив, що Угорщина є великим експортером електроенергії в Україну.

11. Сквотери почали захоплювати яхти російських бізнесменів у портах Європи.

  • Яхти близьких до Путіна російських олігархів, заарештовані західними країнами після вторгнення РФ в Україну, почали захоплювати сквотери.
  • Один із таких інцидентів стався на 58-метровій супер'яхті Phi, що належить російському девелоперу Сергію Науменко. Зараз люксове судно стоїть у лондонському Канарі-Уорфі.
  • Конфісковані яхти почали завдавати чимало проблем владі західних країн, які тепер змушені витрачати великі суми на обслуговування човнів.
  • Так, наприклад, 106-метрова супер'яхта Amadea, що належить Сулейману Керимову, арештована Сполученими Штатами на Фіджі у 2022 році, щомісяця обходиться американському бюджету в $740 тис., або майже $9 млн на рік.
  • Крім обслуговування, яхти російських олігархів вимагають надійної охорони, оскільки існує безліч охочих знищити ці дорогі судна.
  • Влада США та ЄС заарештувала як мінімум 13 супер'яхт, які належать олігархам, близьким до президента Путіна.

Читайте також: 

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: