Віктор Шлінчак Голова правління Інституту світової політики. Засновник «Главкома»

Що пішло не так із законом про мобілізацію?

Війна триває. Чому депутати тягнуть із законом про мобілізацію?
фото: Depositphotos

«Чи маємо ми розкіш так витрачати час, знаючи непросту ситуацію на фронті?»

Тривала епопея з прийняттям закону про мобілізацію дуже нагадує те, що відбувається у Сполучених Штатах з виділенням Україні військової і фінансової допомоги. Коли всі гравці розуміють необхідність ухвалення рішень, але ведуть підкилимні ігри.

Як відомо, перший проєкт закону про мобілізацію Кабмін вніс до Ради 25 грудня.

Потім, уже після Нового року і тривалої суспільної істерії старий проєкт було відкликано. А 30 січня був внесений вже новий закон про мобілізацію. 7 лютого Верховна Рада проголосувала в першому читанні. 21 лютого закінчився прийом правок до проєкту, і на сьогодні їх налічується понад чотири тисячі. Зараз вони мають бути розглянуті у профільному комітеті.

Навіть за оптимістичного сценарію, це займе не менше тижня. Далі – винесення законопроєкту у зал. Де справжня біда з голосами. Тобто, навіть якщо Рада і почне голосувати щось на наступному тижні і це голосування буде вдалим (у чому є великі сумніви), ще піде кілька днів на те, аби його підписав президент. Або спікер, якщо буде прийняте рішення, що непопулярні нововведення мають лягти в зону відповідальності парламенту.

Тобто, виходячи із математичних розрахунків, на ухвалення надважливого у нинішніх умовах закону, пішло мінімум три місяці. Якщо не додавати півтора-два місяці, які йшли на його юридичну розробку.

Чи маємо ми розкіш так витрачати час, знаючи непросту ситуацію на фронті? Питання без підтекстів і особистісних оцінок.

Чи існують інші механізми, аби нормативи, які можуть чітко і зрозуміло визначити питання мобілізації/демобілізації, військової підготовки та фінансового забезпечення? Юристи, з якими довелось спілкуватися на цю тему, кажуть, що існують. І це – грамотно виписана постанова уряду, яка б унормувала усі ці питання.

При тому, що уряд і так є автором законодавчої ініціативи, тому, якщо там так бояться втрати свого іміджу, то немає чого, зрештою, втрачати. Але найпотрібніші для фронту рішення за правильної комунікаційної стратегії можна було б за цей час уже давно виписати, схвалити і вже виконувати.

Можливо, я десь помиляюсь у своїй логіці. Підкажіть.

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: