Чи можна порвати вручену повістку? Роз’яснення суду

На Хмельниччині районний суд дав роз’яснення, чи треба карати військовозобов’язаних, яким представники ТЦК вручили повістки, а ті у відповідь їх порвали. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дані судового реєстру.

У квітні 2024 році в одному з населених пунктів Хмельницької області трапилася подія. Чоловік призовного віку висловлювався нецензурною лайкою у бік працівників ТЦК та порвав вручену йому повістку. Після цього поліцейські склали на нього протокол за статтею 173 Кодексу про адміністративні правопорушення («Дрібне хуліганство»).

Що стосується епізоду з лайкою у бік ТЦК, то суд оглянув відео, на якому не чути нецензурних висловлювань. Відповідно, зауважила Феміда, протокол про адміністративне правопорушення не містить відомостей, а матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, якими саме діями чоловік порушив громадський порядок і спокій громадян.

Висновок суд щодо розірваної повістки звучав так: «Знищення (розірвання) повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, яка видана під розписку ОСОБА_1 (військовозобов’язаному – «Главком»), не є ознакою дрібного хуліганства, оскільки з моменту вручення вищезазначена повістка належить саме йому і він має право розпоряджатися нею на власний розсуд».

Окремо Феміда наголосила, що не вправі самостійно змінювати фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, а також самостійно відшукувати докази. Щодо винуватості особи, то її треба доводити в суді. Якщо ж порушити вказаний принцип, пояснив суд, то це призведе до порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Таким чином, цю адмінсправу було закрито за відсутністю складу правопорушення.

Як повідомляв «Главком», вперше за час війни суд призначив максимальне покарання ухилянту – п’ять років тюрми. У суді вину визнав і пояснив: не прибув до пункту відправки для проходження військової, оскільки мав їхати до батьків, вони похилого віку і потребують стороннього догляду. Зазначив, що розуміє свій громадянський обов’язок, але служити не може та не буде.