П'ять викликів для НАТО: що потрібно вирішити до саміту

Для поінформованості.

Цими днями відбулася зустріч НАТО, на якій обговорювалися не стільки уже прийняті рішення, скільки – завдання/питання, які мають бути вирішені та зафіксовані на саміті альянсу у липні.

Є заяви Йенса Столтенберга, які стосуються двох важливих для нас тем – переходу контактної групи «Рамштайн» під контроль від США до НАТО, а також створення фонду підтримки України у $100 млрд протягом пʼяти років (мабуть, це є частиною того самого «мосту» руху України до членства в альянсі, про який говорив Ентоні Блінкен).

Також я звернула увагу на статтю Девіда Кемерона у The Foreign Policy, у якій він сформулював 5 завдань, які мають бути вирішені до липневого саміту. Якщо коротко, то:

1. Внески у колективну безпеку. Мова йде не лише про показники витрат на оборону у 2 відсотки, а також про визнання трансформаційного потенціалу вкладених інвестицій (фунти, крони, євро та долари, витрачені на виробництво обладнання та боєприпасів у промислових центрах країн НАТО).

2. Необхідність більшої та швидшої адаптації усіх союзників до реалій, у тому числі на рівні розвитку сучасних технологій (що є життєво важливим для протистояння України у війні Росії).

3. Допомога Україні, необхідна для перемоги у війні. Бо українці борються не лише за свою свободу та демократію, а й за безпеку всіх країн НАТО.

4. Більша взаємодія НАТО зі світом. Зокрема, альянс має приділяти особливу увагу партнерству з найбільш уразливими партнерами – насамперед, з Україною, а також з Боснією і Герцеговиною, Молдовою та Грузією. Альянс має реагувати на загрози, які існують у різних регіонах, а не лише у Євроатлантичному. Це означає активність як на Крайній Півночі, так і у Середземномор'ї, а також у Балтійському та Чорному морях. А також в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні.

5. Всі союзники повинні зобов'язатися здійснити ці зміни для нашого загального блага. Є розуміння лідерства США в альянсі протягом останніх 75 років. Проте поєднання північноамериканської та європейської сил є тим чинником, який збільшує нашу спільну силу.

З огляду на те, що на майбутньому саміті у липні не йтиметься про запрошення України до членства, хотілося б, щоб рішення у рамках того самого «мосту», все ж, були досягнуті.