Захід обрав розтягнуту у часі війну

Три складові (окрім самого факту демонстрації публічної підтримки), думаю, впливали на зміст та таймінг візиту:

1. Розтягнута у часі війна, яка передбачає не одномоментну, але, все ж, зростаючу військову допомогу. Це означає увагу Заходу не лише до військової суладової, а й до внутрішніх процесів. Окрім президента та міністра закордонних справ, запланована (може, уже відбулась) зустріч Блінкена і з прем’єром. У цьому контексті, не виключено, що зустріч Саллівана минулої п’ятниці з трьома українськими високопосадовцями, а також подальші кроки зі зміною в уряді, були синхронізовані до візиту Блінкена. З тим, щоб отримати новий пакет допомоги та проговорити з конкретикою можливі подальші дії.

2. Президентські вибори у США наступного року. Питання війни, а також віськової/фінансової допомоги, є темою, поза сумнівом, обговорюваною на виборах будь-якої країни-союзника України. У США серед республіканців питання масштабів допомоги уже активно дискутується. Допускаю, що адміністрація Байдена розуміє певну вразливість теми. Тому важливо, щоб певні види допомоги були надані своєчасно (до активної фази кампанії), а Україна зі свого боку – щоб не давала приводів для сумнівів.

3. Питання стратегії, спільного бачення Україною та США наступного етапу війни. На сьогодні можна констатувати, що Захід обрав розтягнуту у часі війну як найменш ризиковий для себе варіант. Хоча не факт, що так і є, з огляду на зростання активності ультраправих та ультралівих політичних сил у різних країнах.