Росію «вилікує» тільки розвал

У березні 2014 року, тоді ще мешканець Запоріжжя, я писав, що росія обов’язково нападе повномасштабно. Що вона піде на нас, намагатиметься окупувати Запорізьку, Херсонську та інші області. Тоді про це писали багато людей. Але те, що у 2014-2015 роках було ясно як день, дуже багато людей, на жаль, зрозуміли тільки у лютому 2022 року.

Для мене, історика за освітою, це було очевидним. Бо росія, коли в неї є хоч якісь сили, хоч мінімальні шанси, перше, що робить – намагається захопити Україну. Так було завжди. Так є і так буде. Поки існує хоч якесь державотворення на російській території.

Перше, що зробив Ленін, коли отримав мінімальну владу, – поліз в Україну. Так само робили його попередники й ті, хто були після нього. У Леніна проглядалася хоч якась логіка – Україна була тоді «житницею №1» і без неї росія б не мала шансів на існування. Зараз вона є цілком самодостатньою, але все одно лізе в Україну. Це не раціонально та абсурдно. Це вже про хворобу. росія хвора, і без лікування цієї хвороби історія постійно повторюватиметься.

Під лікуванням я маю на увазі, переважно, розвал росії. Поясню чому.

У росіян все одно залишиться ця імперськість. Вона завжди була, буде і ніщо її не змінить. Потрібно, щоб росіяни на кухні, «за рюмкою водки» розмірковуючи про політику, думали не про те, що потрібно повернути у свій склад Київ чи Харків. Вони мають думати про те, щоб повернути у свій склад Сибір, Петербург або Ростов чи якісь міста, які повинні замінити нас у їхній психології.

Тут варто зазначити, що виклики, які росіяни перед собою ставлять, їхні страхи, цілі й завдання завжди ірраціональні. Наприклад, росіянам варто боятися, щоб на них не напала Чечня чи Дагестан. Багаті регіони матимуть спокусу якомога більше відкусити від росії. Особливо там, де чорноземи, ґрунти для сільського господарства. Але багато людей вам скажуть, що це може не спрацювати, бо це занадто раціонально та логічно. І саме через це росіянину в це важко повірити.

Набагато легше росіянину повірити в те, що всі народи світу – від Америки до Британії – тільки й думають, щоб захопити росію і перетворити росіян на рабів. Ця думка абсурдна, але росіяни у неї вірять. Як вірять і в те, що разом в Китаєм зараз будуть ділити світ навпіл.

Та їм потрібно давати ірраціональні можливості скинути кудись свою агресію – на внутрішніх сепаратистів або когось ще, окрім нас. Тому що тільки кордони між нами й ними дають нам можливість спокійно дихати хоч якийсь час.

Ми часто намагаємось розумом та логікою зрозуміти росіян. Але ці спроби приречені.

Вони абсолютно спокійно заходили в нашу країну з агресією з радянськими і одночасно імперськими прапорами. Їх не цікавить ідеологія. Не цікавлять факти. Не цікавить історія. Їх цікавить велич у їхньому розумінні, тобто коли їх бояться. Їм цікаво, щоб весь світ тремтів від переляку і це вони сприймають як пік своєї державної спроможності.

Часто виникає питання, чому, попри те, що Радянський Союз переміг Німеччину і Японію у Другій світовій, у Німеччині та Японії живуть набагато краще, ніж у країні-переможниці? У них немає відповіді на це питання. І їм байдуже.

Вони можуть жити в лайні, з туалетами на вулиці, без опалення, без нічого. Настільки бідні, що вони реально крадуть електрочайники. Але якщо весь світ їх боїться, вони будуть щасливі, задоволені, і через сотні років будуть вважати, що це був черговий пік їхньої «величі».

Це велич хулігана, який забив дрючком маленького песика і відчуває, що це зробило його вищим. Він забрав чиєсь життя, він сильніший, він помстився всьому світу за свої образи. І це дійсно психопатія.

З нашої точки зору росіян неможливо зрозуміти. Тому що ми – інші.