У бій ідуть одні козаки. Десять найяскравіших юних акторів із регіонів

«Главком» продовжує знайомити аудиторію з молодими і перспективними акторами великої України. Видання регулярно публікує рейтинги молодих перспективних українських акторів. Цього разу. Увага юним (на межі 30 років) митцям сцени та екрану із-за меж столиці. Вони чекають на своїх кастинг-деректорів та мріють про яскраве кінематографічне майбутнє.

Перший матеріал з цієї серії був опублікований 8 березня. Він, звичайно, був присвяченій прекрасній половині талановитих і перспективних. Детальніше читайте тут: Приречені стати зіркою. Десять найяскравіших юних актрис з глибинки

Сьогодні ж до уваги читачів галерея образів сильної статі: спритні козаки-розбійники зі Львова, Одеси, Харкова, Чернівців, Івано-Франківська.

Формуючи новий рейтинг «Главком» звернувся до колег з провідних театральних українських столиць. Профільним журналістам і критикам запропонували назвати перспективних і потенційно цікавих молодих акторів (на межі 30 років), які варті всеукраїнської уваги та ласих пропозицій з кіноіндустрії.

Театрознавці зі Львова, Одеси, Харкова, Чернівців, Івано-Франківська надіслали в редакцію свої версії лонг-листів молодих, творчих та талановитих, за що колегам велика дяка.

Олександр Давлятян

Одеса

ТЮГ імені Юрія Олеші

Один з найпомітніших акторів театральної Одеси, улюбленець місцевих критикинь.

Про себе Олександр пише на одному з порталів: «Цікавий, непересічний, веселий хлопець, який прямує до своєї мрії. Люблю подорожі та цікаві речі. Легкий на підйом, готовий до спонтанних вчинків! Якщо правда на моїй стороні, то я відстоюю її до кінця, не дарма ж у мені вирує вірменська та грузинська кров. Завдячую моїй родині за правильне виховання та правильні думки у моїй голові».

В Одеському театрі імені Юрія Олеші Олександр – справжня зірка. Критики не оминають прем’єр за участю цього парубка, варто лише загуглити і відразу посиплеться низка рецензій на вистави за його участі.

Виразна зовнішність, сильний темперамент, відданість професії, все це запорука його майбутніх успіхів та затребуваності на сцені і на екрані.

Назарій Кавулич

Чернівці

Театр імені Ольги Кобилянськоі

Родом з Теребовлі на Тернопільщині. 2012-го закінчив Тернопільський педагогічний університет імені Володимира Гнатюка. Працював у Тернопільському театрі імені Тараса Шевченка

Створив понад 30 образів на чернівецькій сцені. Переконливий у різних жанрах, має зовнішність справжнього героя, непереможного українського козарлюги.

Ролі у виставах: «Малюк», «Сватання на Гончарівці», «Дванадцята ніч», «Зірка без імені», «Поранкова душа», «Трагедія бунту», «Тітонька на мільйон».

Колеги відзначають Назара, як порядну людину, справжнього друга, для якого етика в театрі це не тільки загальні слова. Працював з режисерами Людмилою Скрипкою, Василем Вовкуном. У виставі Мирослава Гринишина «Земля» за твором Ольги Кобилянської у Назара одна з найпомітніших і найважливіших ролей.

Андрій Кравчук

Львів

Театр імені Лесі Українки

«Харизматичний, емоційний, органічний, переконливий», – кажуть про нього львівські журналісти. Задіяний у театральних проєктах: «Герої Хаосу», «Галдамаш», «Сни літньої ночі», «Слава героям», «Блакитна троянда», «Горизонт 200». Знявся у фільмі «Екс».

Андрій – представник знаменитої львівської театральної династії, тому його з поміж інших колег вирізняє висока театральна культура та особливо трепетне ставлення до мистецтва сцени. Доволі кіногенічний і гнучкий, тобто цінний кадр для кастинг-директорів, які у постійних пошуках «жанрових» акторів.

Олександр Коваль

Одеса

Український театр імені В. Василька

Народився у Києві. Учень Дмитра Богомазова – і це вже, вважайте, знак театральної якості. Блискуче зіграв у виставі Богомазова «Дванадцята ніч» у Театрі драми і комедії на Лівому березі Дніпра.

Етапна роль Коваля на одеській сцені – Брюно у виставі Івана Уривського «Прекрасний рогоносець» за п’єсою Фернана Кроммелінка. У ролі ревнивого Поета молодий актор – гнучкий, ліричний філософічний, парадоксальний, у нього є вишукана сценічна форма, коли його герой, миле дитя, згодом перетворюється на Чудовисько, на жертву власних комплексів та власного самообману. Під орудою талановитого режисера молодий актор розповідає трагічну історію про те, як навіжений характер та скажений норов «пожирають» дитячу мрію про ідеальне кохання до тендітної красивої принцеси на ймення Стелла.

Хвалять Олександра Коваля і в прем’єрному «Собачому Серці» Максима Голенка на одеській сцені.

Дмитро Леончик

Чернівці

Театр імені Ольги Кобилянської

Родом з Кривбасу, закінчив Харківську державну академію культури (2011 рік). Один з найзатребуваніших акторів у репертуарі Чернівецького драматичного театру імені Ольги Кобилянської. Успішний виконавець ролі веселого Стецька у «Сватанні на Гончарівці» та інших яскравих комедійних образів.

Перелом у творчій кар’єрі Леончика – роль Сави у виставі «Земля» режисера Мирослава Гринишина за твором Ольги Кобилянської. Його Сава мимоволі став смисловим центром постановки про землю та братовбивство – як зіпсоване дитя, як ображений син, як потенційний братовбивця.

Наразі Дмитро пробує свої сили у театральній режисурі, поставив у Чернівцях виставу «Вір або Невір» за творами Марії Матіос, співпрацював з Хмельницький драматичним театром. Наразі навчається «на режисурі» в Карпенка-Карого під наглядом вимогливого майстра – режисерки Тамари Трунової.

Як комедійний актор, він є безцінний кадр для сучасного кінобізнесу, де на комедійне амплуа у нас завжди жорстокий дефіцит.

Олег Панас

Івано-Франківськ

Франківський Національний театр імені Івана Франка

Народився у Франківську. Насамперед, він сьогодні - Ромео у виставі «Ромео і Джульєтта» (постановка Ростислава Держипільського), виставі, що спровокувала розголос завдяки експериментальному рішенню та яскравим акторським роботам. Сценою для цієї вистави стало саме Місто, де молодий актор не заблукав. Як кажуть перші глядачі вистави, новий гуцульський Ромео втілює у великій шекспірівській історії високий дитячий наїв, якому згодом доведеться зустрітися з жорстокою підступністю Світу та несправедливість самого життя, де все вирішують не честь-совість-кохання, а іноді і жорстокий Фатум.

Про Олега говорять, як про «мислячого актора», здатного у тексті відчувати підтекст і реалізувати це на сцені. Задіяний у дитячих виставах, мюзиклі, великій шекспірівській трагедії.

Давид Дудучава

Одеса

Український театр імені Василя Василька

Багато схвальних відгуків посипалися на молодого актора після прем’єри на «Сцені 38» в Одеському українському театрі вистави «Емігранти» за знаменитою польською п’єсою Славоміра Мрожека. Перспективний режисер Дмитро Демков об'єднав на одному майданчику двох акторів дуже сильних темпераментів – Павла Приймака та Давіда Дудучаву. Двоє емігрантів вимушені у виставі спільно винаймати найдешевше житло і вести безкомпромісну дуель між собою і з обставинами, що склалися. Дудучава грає героя без імені і, загалом, без щасливої долі. Актор максимально тримає увагу камерного залу, перетворює разом з колегою цю виставу у жанр відвертої розмови.

Давид Дудучава має яскраву кавказьку зовнішність і ніби проситься на роль героя у сучасному кінобойовику. Три роки актор займався дзюдо, має базову акробатичну підготовку. Досить вільно володіє англійською мовою. Імпровізує в танці, працює з глиною. Любить дивитися у записі культові іноземні театральні вистави. Не актор, а майже скарб для успішної кастинг-директорки, наприклад, для Алли Самойленко. Тим часом, художня керівниця Одеського українського театру Юлія Пивоварова каже «Главкому», що Давид Дудучава і його колега з «Емігрантів» Павло Приймак – надзвичайно цінні кадри для репертуарного театру і попереду у обох чимало цікавої роботи.

Максим Ношко

Харків

Театр ляльок імені В. Афанасьєва

Родом з Житомирщини. Дебютував на професійній сцені другокурсником. «Володіє аналітичним осягнення персонажа», – каже про нього харківський театрознавець, і щиро інтригує такою видатною характеристикою в сучасному театрі.

Максим грає у виставах «Діти райка», «Червоний готель», «Чарівна каблучка». Один з єдиновірців та акторів-послідовників творчого методу знаменитої режисерки Оксани Дмітрієвої (Харків). Ще студентом Максим був задіяний у проєктах серйозного класичного репертуару, серед яких «Калігула», «Мина Мазайло».

Про Максима кажуть як про потенційну зірку сучасної харківської сцени. Для цього є усі дані. Має бути тільки новий цікавий репертуар та її величність Фортуна.

Марко Свіжінський

Львів

Театр Леся Курбаса

Родом з Дрогобича. 2017 року закінчив акторське відділення Львівського університету імені Івана Франка (кафедра театрознавства і акторської майстерності). Грає на сцені культового Львівського театру імені Леся Курбаса і в незалежних театральних проєктах.

«Пластичний актор, чудові вокальні дані, переконливий у кожному сценічному образі», – кажуть про Марка Свіжінського львівські журналісти. В Театрі Леся Курбаса здавна є серйозна конкуренція серед акторів-легінів: Береза, Водичев, Петрук, Федорчук, вже не кажучи про таких корифеїв, як Олег Цьона. Однак Марко шукає власне обличчя у репертуарі курбасівців, зокрема, у виставах «Благодарний Еродій», «Зимова казка», «Раптом минулого літа». Театрознавці західної столиці переконані: захоплені театральні рецензії у цього актора ще попереду.

Богдан Синявський

Харків

«Театр 19»

Родом з Донеччини. 2015-го закінчив Харківську державну академію культури (факультет театрального мистецтва). 2014 рік – дебют на професійній сцені. Один із засновників музичного гурту «Достоєвський FM».

Задіяний у театральних проєктах «Наш Гамлет», «Покохав дурник дурепу», «Щасливо». «Звірячі історії», «Кароль», «(Самый) лёгкий способ бросить курить». Актор органічний у різних жанрах, переконливих у різних своїх амплуа.

Богдан Синявський – молода зірка харківського «Театру 19», одного з найпопулярніших недержавних театрів в Україні.

Олег Вергеліс, для «Главкома»