Мікробіолог пояснила, чому європейські лікарні стороняться пацієнтів з України

Європейські лікарні відмовляють українцям в реабілітації, оскільки бояться отримати у свої лікарні наші штами, які немає чим лікувати. Про це в інтерв’ю «Главкому» розповіла Олена Мошинець, кандидатка біологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту молекулярної біології і генетики НАН України.

Мікробіологиня пояснює: «Якщо в них (у Європі - ред.) трапляється пацієнт з резистентністю до класичних антибіотиків, то вони використовують нові, яких в нас немає. І ці нові антибіотики більш-менш ефективні при резистентних європейських штамах. Але українські штами «зламали» вже й останній суперновий антибіотик – цефідерокол».

За словами Мошинець, європейські лікарні відмовляють українцям в реабілітації, бо бояться отримати у свої лікарні наші штами, які немає чим лікувати. Як наслідок, стрімко згортаються програми лікування, реабілітації українських військових, бо пацієнти з України виявилися дуже небезпечними з інфекційної точки зору.

Кандидатка біологічних наук біологічних наук наголошує, що Україна має негайно «прокинутись» на національному-державному рівні і починати діяти попри війну, економічну кризу і обмеження в доступі до нових антибіотиків. За її словами, фармкомпанії не хочуть в Україні реєструвати нові антибіотики через високі темпи появу нових антибіотикорезистентностей.

Нагадаємо, що, згідно з позицією Міністерства охорони здоров’я, у стійкості українців до антибіотиків винні пацієнти, які вживають ці препарати без санкцій лікарів. Але, за словами Мошинець, річ у тім, що проблемна резистентність розвивається не в амбулаторних пацієнтів, а саме в госпіталях. Мікробіологиня наголошує: госпітальних інфекцій неможливо уникнути.

Між тим, світова преса б’є на сполох: Україна стала розсадником антибіотикорезистентних інфекцій. The Sunday Times опублікувала матеріал із заголовком «Війна в Україні виявила супербактерії, що мутували, і здатні протистояти антибіотикам». У матеріалі, зокрема, йдеться про дослідження професора клінічної бактеріології Лундського університету у Швеції Крістіана Рісбека, під час якого науковець перевірив зразки від 141 пацієнта, які проходили лікування в українських клініках.