Депутатка пояснила, чому Генштаб проти демобілізації посеред війни

З законопроєкту про мобілізацію прибрали положення, що гарантувало демобілізацію військовослужбовців через 36 місяців служби. Це сталося через повільні темпи мобілізації та відсутність радикальних кроків для її пришвидшення, у той час як командуванню простіше мати справу з людьми, які вже воюють і вже всьому навчені. Вилучити цю норму попросив Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. Про це в інтерв'ю «Главкому» розповіла народна депутатка Верховної Ради Інна Совсун.

«Це цілком відкрита інформація. Сам Сирський і просив вилучити цю норму – був його лист про це до комітету (комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки – «Главком»). Але я б не сказала, що це дорівнює позиції військових. Тому що це позиція військового командування, яке перебуває в тій ситуації, в якій воно перебуває», – сказала депутатка.

Совсун зауважила, що може зрозуміти командування, тому що його задача – це воювати і захищати країну. «А коли військове командування бачить, що темпи нової мобілізації йдуть повільно, що радикальних кроків для збільшення цих темпів не здійснюється, а натомість пропонується демобілізація, для нього це має вигляд певного роду колапсу системи», – пояснила вона.

До того ж, зауважила політикиня, для будь-якого командувача простіше мати справу з людьми, які вже воюють і вже всьому навчені, аніж з тими, хто щойно прийшов і з ким все треба починати спочатку.

За словами депутатки, та інформація, яка доходить з Генштабу, свідчить, що ревізія, яка була проведена у складі ЗСУ, не виявила достатньої кількості людей, яких можна було б відпривити на фронт. «Тобто так – когось десь знайшли, хто відсиджувався в тилу абощо, але цих людей замало, аби розв’язати системну проблему з нестачею кадрів у війську», – пояснила вона.

Совсун зазначила, що військові, які перебувають на фронті з початку повномасштабної війни, вкрай виснажені і просто неефективні. «Я, на жаль, чула від деяких людей навіть про плани самогубства, бо вони психологічно не витримують, вже не можуть перебувати там, де вони є, і не бачать ніякої перспективи», – додала вона.

Водночас, зазначила політик, їй зрозумілий підхід командування до розв’язання проблеми. «Для них відмова від демобілізації – це мінімізація часових витрат та інших ресурсів на навчання. Інше питання, чому вони опинилися в ситуації, коли треба просити депутатів про вилучення норми про демобілізацію», – зауважила Совсун.

Депутатка наголосила: позиція військових командувачів і рядових військових, які сидять в окопах, може відрізнятися. «Останні прекрасно розуміють свою відповідальність перед суспільством та державою. І ніхто – ніхто! – не має права казати, що вони свідомо підривають обороноздатність країни. Бо вони її й урятували у перші дні та місяці повномасштабного вторгнення». – зазначила вона.

Політик звернула увагу на той факт, що запит рядових військових зараз – це запит на заміну тих, хто вже виснажився на фронті, і суспільство повинно це зрозуміти і також взяти на себе відповідальність перед цими людьми. «Такої взаємності наші бійці якраз не відчувають, і це дуже на них тисне. Вони відчувають дику зневагу до своєї пожертви, коли такі, як Маляр, їм фактично кажуть: «А ми тебе туди не посилали…», – пояснила вона.  

Не зважаючи на те, що фракція Інни Совсун у майже повному складі проголосувала за закон про мобілізацію, на її думку від нього буде більше шкоди, аніж добра. «Є положення про базову військову підготовку. Це те, що давно треба було зробити. Бо хоча така підготовка й не вплине на мобілізацію, це потрібний крок. Але якщо враховувати не тільки практичний бік справи, а ще й політичний контекст, то від закону про мобілізацію більше шкоди, аніж добра», – вважає політикиня.

На думку Совсун цей закон роз'єднав суспільство, породив купу суперечок, різних конфліктних позицій, і завдяки йому Україна втратила головне – той ресурс, який був у нас у перший рік війни – єдність всього суспільства. «Я вже мовчу про те, що це нам завдало шкоди і на міжнародній арені. Бо іноземні журналісти, з якими я спілкуюся, запитують, а чи дійсно у нас є проблема з мобілізацією? Вони бачили, як відбувалось обговорення законопроєкту, бачили спроби уникати цієї теми з боку президента, і мені дуже болить, що величезна довіра та захоплення нашою армією наштовхується нині на фразу, що, мовляв, треба було добре подумати перед тим, як йти на фронт добровольцем». – каже депутатка.

Політик нагадала, що у дослідженні Info Sapiens на замовлення «Суспільного» для «Нового відліку» щодо готовності мобілізуватися гроші – на передостанньому місці. А попереду – загроза наступу на рідне місто (31%), далі – можливість служити за обраною спеціальністю, гарантоване двомісячне навчання, чітко окреслені строки демобілізації. «Значно більше, ніж гроші, мотивує можливість розпоряджатися своїм життям – знати, що ось тоді-то й тоді-то я повернусь з фронту, отримаю можливість поїхати за кордон, відкрити свій бізнес тощо», – зазначила депутатка.

Також Совсун назвала «дикістю» те, що раніше людина, яка повернулася з полону, не мала можливості звільнитися зі служби. «Це не ті цифри, які впливають на загальну обороноздатність, але це той факт, який дуже сильно підриває довіру військовослужбовців до системи управління. Це дуже деморалізує», – пояснила вона.

Політик також відзначила, що в Україні існують велетенські проблеми в ВЛК. Совсун зауважила, що коли людей не відпускають з війська за фактичними ознаками або ж – у кращому разі – відправляють на тилові посади – це насправді не означає повернення до цивільного життя і до родини. 

Як повідомлялося, через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб ЗСУ хоче, аби демобілізаційні норми із законопроєкту про мобілізацію були розглянуті в окремому законопроєкті.