Пілот МіГ-29 пояснив, як українська авіація стримує повітряні атаки

Українська бойова авіація залишається першим ешелоном протиповітряної оборони країни. Вона зустрічає ворога ще на підльоті – до того, як у справу вступають мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі та зенітні ракетні комплекси. Як інформує «Главком», про це в інтерв’ю «Донбас Реалії» розповів льотчик винищувача МіГ-29 (ім'я не вказано з міркувань безпеки).

«Зазвичай авіація – це перша стіна. Ми зустрічаємо всіх. Ми фільтруємо половину цілей, які через нас проходять», – пояснює пілот.

За його словами, сучасні західні винищувачі, зокрема F-16, демонструють дуже високу ефективність у боротьбі з дронами. Якщо через зону роботи F-16 заходить, умовно, 20 «шахедів», далі прориваються не більше десяти. Решту знищують ще в повітрі.

Після авіації цілі підхоплюють інші елементи багатошарової ППО: мобільні вогневі групи, дрони-перехоплювачі, а вже безпосередньо над об’єктами критичної інфраструктури та військовими цілями працюють зенітні ракетні комплекси – британські Raven, «Буки» з адаптованими ракетами RIM-7, Gepard та зенітні установки.

Роль МіГ-29 у протиповітряній обороні залишається важливою, але з кожним роком виконувати ці завдання стає дедалі складніше. Особливо восени та взимку, коли погодні умови різко погіршують можливості авіації.

«Техніка стара. Ми витискали з неї максимум протягом цих років, а зараз їй дуже важко, особливо в таких умовах», – визнає льотчик.

За словами пілота, на початку повномасштабної війни перехоплення «шахедів» було серйозним викликом. З часом екіпажі навчилися ефективно використовувати як теплові ракети Р-73, так і радіолокаційні Р-27, економити боєкомплект і знищувати цілі. Але ворог не стоїть на місці.

Росіяни почали застосовувати нові матеріали, які ускладнюють виявлення дронів радянськими прицілами. Крім того, вони комбінують тактики, запускаючи БпЛА на різних висотах і швидкостях.

«Причина, чому багато цілей авіація не може відпрацювати, – це старіння прицілу. Він у нас доплерівський, працює від швидкості. Чим більша швидкість цілі, тим він надійніший», – пояснює пілот МіГ-29.

Для винищувачів Су-27 та МіГ-29 «шахед», що летить на висоті близько 200 метрів зі швидкістю приблизно 200 км/год, стає надзвичайно складною мішенню. Доплерівський приціл «бачить» усі перешкоди від землі й може втрачати саму ціль.

Попри це, українські Повітряні сили продовжують модернізувати техніку і несуть бойове чергування цілодобово – в будь-яку погоду.

«Те, що нам було важко робити у 2022-му, ми навчилися робити у 2023-му. Але він розвивається далі, і ці засоби дуже важкі для радянської техніки», – наголошує льотчик.

Порівняння з західними літаками не на користь старих радянських машин. F-16 та Mirage 2000 мають значно кращу електроніку й адаптовані до роботи в складних погодних умовах.

«Якщо злітає F-16, він точно відпрацює все БК – мінімум 6-7 цілей. Якщо МіГ-29 відпрацює 2-3 – це вже дуже гарний результат, можна сказати, що зірки зійшлися», – говорить пілот.

Саме тому, за його словами, західні винищувачі сьогодні виконують найбільший обсяг роботи в системі ППО – вони сучасніші та гнучкіші.

Останнім часом для українських пілотів нормальною ціллю стали навіть реактивні та керовані «шахеди».

«Для нас стали нормальною ціллю реактивні «шахеди». Уже маю досвід перехоплення не просто реактивного «шахеда», а керованого «шахеда». Тобто це був буквально повітряний бій, коли ти з мисливця можеш в будь-яку секунду перетворитись на жертву. Тому що вони використовують спеціальну систему, яка встановлюється в хвостовій частині БПЛА і повідомляє оператора про наближення до нього перехоплювача позаду. Із дистанції менше від 10 км він починає маневрувати, що також мені важко, тому що я мушу утримувати його постійно в захопленні, не давати йому вийти з поля зору прицілу, інакше він зірветься і доведеться наведення ще раз робити. А це витрата палива, часу. Якщо не вкладуся в час і в паливо, не перехоплю, він десь може впасти, вдарити, загинуть люди. Тож, я ще раз наголошую, ми робимо свою роботу, але інколи нам це дійсно важко, тому що вони розвиваються і розвиваються швидше, ніж ми модернізуємо наші старі варіанти озброєння», – підсумовує пілот.

Нагадаємо, президент Чехії Петр Павел під час візиту до Києва 16 січня 2026 року оголосив про новий пакет військової допомоги, який включатиме бойові літаки середнього класу та системи раннього попередження. Головне призначення цієї авіації – ефективне перехоплення російських ударних безпілотників.

Також Україна нагально потребує додаткових ракет для комплексів протиповітряної оборони Patriot та Nasams.