Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Гройсман пішов. Чи треба дякувати?

    тема дня
    • Юлія Козлова Наталія Сокирчук
    • Розсилка
    Засідання уряду 22 травня 2019 року - Гройсман пішов. Чи треба дякувати?
    Засідання уряду 22 травня 2019 року
    фото: Андрій Гудзенко, Facebook

    Заяви Зеленського під час інавгурації були розцінені Гройсманом як публічне приниження

    Голова уряду Володимир Гройсман подав у відставку. Під час сьогоднішнього засідання уряду він запевнив колег та журналістів, що відповідна заява до вечора буде у парламенті.

    Звільнення Гройсмана – наслідок образи на нового президента. У понеділок в своїй інавгураційній промові Володимир Зеленський доволі жорстко закликав урядовців піти з посад. Глава держави дорікнув членам Кабміну «шокуючими тарифами, принизливими зарплатами і пенсіями, болючими цінами, неіснуючими робочими місцями, медициною, про покращення якої говорять здебільшого ті, хто ніколи не лежав з дитиною у звичайній лікарні», а також «міфічними дорогами, які ремонтуються тільки у чийсь бурхливій уяві». Натяк на нестримний піар Гройсмана на «дорожній темі». Однак і на цьому Зеленський не зупинився. Він процитував колишнього президента США Рональда Рейгана: «Уряд не вирішує наших проблем, уряд і є нашою проблемою». «Ви можете взяти аркуш, ручку і звільнити свої місця для тих, хто буде думати про наступні покоління, а не про наступні вибори. Я думаю, що люди це оцінять», – резюмував новий президент.

    Ці слова шокували Гройсмана настільки, що перебуваючи на церемонії в урядовій ложі, він перестав контролювати свою міміку. Обурення дійшло до такої межі, що того ж дня глава уряду скликав терміновий брифінг, на якому заявив, що йде. Офіційно оголосити про відставку запланував на наступному (тобто, сьогоднішнього) засіданні уряду. Власне, сьогодні це й сталось.


    Володимир Гройсман зумів побити аж два урядові рекорди. По-перше, став наймолодший прем’єром у новітній історії України. По-друге, став людиною, яка з моменту набуття країною незалежності очолювала уряд безперервно три роки. Більше зміг лише Азаров, але за дві поспіль каденції.
    Володимир Гройсман зумів побити аж два урядові рекорди. По-перше, став наймолодший прем’єром у новітній історії України. По-друге, став людиною, яка з моменту набуття країною незалежності очолювала уряд безперервно три роки. Більше зміг лише Азаров, але за дві поспіль каденції (фото прес-служби Кабміну)

    За даними джерел «Главкому», Гройсман не очікував від Зеленського такої нищівної оцінки своєї роботи на посаді прем’єра. 13 травня він мав розмову з Зеленським, після якої щиро повірив, що може спокійно допрацювати до парламентських виборів і налагодити комунікацію з новим президентом. Тоді Володимир Борисович в дружніх тонах  описував, що зустріч із Зеленським «залишила абсолютно нормальні враження. А далі ми подивимося, як буде розвиватися подальша взаємодія». Заяви Зеленського під час інавгурації розбили усі сподівання. Вони були розцінені і Гройсманом, і його найближчими соратниками як публічне приниження.

    За даними «Главкома», відразу після урочистої церемонії Порошенко, Гройсман, Парубій, Яценюк та ще кілька впливових депутатів зібралися у кабінеті спікера. Обурені поведінкою та словами нового президента усі порадили Гройсману йти з посади і повністю скинути відповідальність за країну на Зеленського та його команду. В умовах дострокових виборів, які кілька хвилин тому пообіцяв влаштувати президент, розвал уряду, на думку тих, хто зібрався у цей момент у Парубія, мала б зіграти проти Зеленського і його партії.

    Прем’єр не став гаяти часу: вже за кілька годин оголосив про своє рішення і попередив нового главу держави про серйозні виклики. «Коли президент виступав у парламенті і звернувся до уряду, щоб уряд подав у відставку, напевно, засвідчив, що він і його команда має свій план на те, щоб у майбутньому реагувати на ті виклики, які нікуди не поділись. Ми маємо серйозний державний борг, який створений не нами, але нам вдалося його знизити з 80% ВВП до 60% ВВП», –  похвалився і застеріг Зеленського Гройсман. Далі він закликав якомога швидше внести до парламенту кандидатуру нового прем’єра.

    Цікаво й те, що не усі  члени Кабміну погодились з такою войовничою риторикою шефа. Віце-прем’єр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе публічно розкритикувала свого шефа. «Я була категорично проти відставки уряду. Я – за відповідальність й спадкоємність реформ, європейської та євроатлантичної інтеграції.  Я – за нову якість політики, відповідно до європейських принципів, а не за постійне руйнування попередніх напрацювань наступними урядами», – написала вона у себе на сторінці у Facebook та зазначила, що готова допомагати новообраному президенту Володимиру Зеленському.

    Гройсман має намір продовжувати боротьбу за владу. Як повідомляв «Главком», він створює політичну партію, з якою збирається на парламентські вибори. Власне, натяки на появу самостійного проекту Гройсмана з’явилися задовго до останніх подій.

    Володимир Борисович – людина амбітна. Саме амбіції неодноразово штовхали його на конфлікт із колишнім главою держави Петром Порошенком. Той свого часу призначив земляка з Вінниці головою уряду, аби лиш здихатися занадто самостійного Арсенія Яценюка. Порошенко, за свідченнями джерел з його найближчого оточення, вірив, що Гройсман із почуття вдячності беззаперечно дослухатиметься до його побажань. Однак виявилося, що Гройсман на все має свою думку, яка не завжди збігалась з уявленнями тодішнього президента. Ба більше, глава Кабміну почав  дистанціюватися і від президента, і від його політичної сили, будувати самостійну політичну кар'єру.

     Читайте також матеріал «Главкома»: «Совок» на марші. Як Гройсман став Брежнєвим

    Соціологи не впевнені, що Гройсман зможе завести свою партію у парламент через два місяці. Завдання для нього ускладнюється ще й тим, що виборчий бар’єр у 5% депутати так і не знизили.  Лишається вірогідність, що парламент продовжить блокувати всі ініціативи нового президента та просто відмовиться відпускати Гройсмана і його міністрів на всі чотири сторони. Підстав для таких прогнозів вистачає, зважаючи на те, з яким тріском провалилися сьогодні у Верховній Раді усі ініціативи Зеленського. Якщо ж нардепи таки проголосують за звільнення глави Кабміну, у відставку автоматично піде і весь уряд. Міністри залишаться у статусі виконувачів обов’язків до призначення наступного складу Кабміну.

    «Главком» поцікавився оцінкою діяльності Гройсмана у представників усіх фракцій Верховної Ради. Власне, чи готові вони сказати «дякую» чотирнадцятому за ліком українському прем’єру, назвати його головне досягнення та найбільшу помилку.

    «В Україні, попри війну, росте економіка»

    Сергій Висоцький

    «Народний фронт»

    Головне досягнення Гройсмана – це децентралізація. На жаль, вона не закінчена до кінця і з химерними шансами бути закінченою. Головним програшем я би назвав війну з «Нафтогазом» і конфлікт з Коболєвим, який нікому не приніс позитиву.

    Перспективи нової політичної сили оцінюю цілком непогано. Думаю, що бар’єр подолає, побачимо. Треба подякувати Гройсману за децентралізацію, за кваліфікованих міністрів на посадах, за те, що він підтримав Уляну Супрун, і за те, що все-таки уряд Гройсмана закінчив свою каденцію під час росту економіки. Адже в Україні, попри війну, росте економіка зі збалансованим бюджетом, з нормальною програмою

    Дуже багато було позитиву. Володимир Борисович показав себе досить непоганим управлінцем.

    «Подякувати йому можна за заяву про звільнення»

    Михайло Папієв

    «Опозиційний блок»

    Найбільша «заслуга» Гройсмана і його найбільший негатив – це, мабуть, премія Коболєва в $7 млн, яку він відправив своїй мамі в Сполучені Штати, щоб в нього їх не конфіскували в Україні (голова правління Національної акціонерної компанії (НАК) «Нафтогаз України» Андрій Коболєв отримав премію в $7,9 млн  за перемогу «Нафтогазу» над «Газпромом» у Стокгольмському суді – «Главком»). І таке відбувається не у приватній компанії – Apple чи Huawei, які мають якісь досягнення, а у державній корпорації, яка за підвищення тарифів удесятеро малює своїм менеджерам такі премії, а Кабмін мовчить і не реагує. Це справжнє «досягнення». І наші пенсіонери, думаю, дуже вітали це досягнення зі своєю пенсією у 1400 грн. Але це також невдача, бо люди сприйняли це абсолютно негативно, що ми й побачили на виборах президента, коли Зеленський отримав 73% голосів.


    Читайте також


    Успіх партії Гройсмана залежатиме від того, яким буде прохідний бар’єр. Дуже складно уявити, що політична сила Гройсмана зможе подолати 5%. На його полі гуляють ще 10 політичних сил такого ж самого спрямування. А якщо він ще й кине країну напризволяще (коли у нас візит місії МВФ, коли найвищі виплати за попередні кредити) і за принципом «чим гірше, тим краще», стукне дверима і піде, то я думаю, тоді він і 3% не подолає.

    Подякувати можна за те, що він написав заяву про звільнення.

    «Зеленський мав би особисто керувати урядом»

    Ігор Мосійчук

    Радикальна партія Олега Ляшка

    Мені тяжко назвати досягнення цього перевертня. Я взагалі вважаю, що у зв’язку з відставкою прем’єр-міністра і розпуском парламенту Володимир Зеленський мав би особисто взяти на себе відповідальність і керувати урядом. Принаймні, у цей перехідний період.

    У тих координатах, у яких працював цей уряд, запам’ятатися нічим гарним він не міг. Тому що урядом лише частково керував Гройсман, а в більшості своїй керувала Банкова. Тому я так і казав уряд Порошенка-Гройсмана. Це уряд епохи Порошенка, епохи цинізму, брехні, мародерства. Гройсман завжди був у тіні. Декілька разів він намагався вийти з тіні Порошенка, але до кінця залишався в ній, навіть під час останніх виборів.

    Запам’ятався Гройсман, перш за все, беззубістю у переговорному процесі з МВФ, що призвело до зростання тарифів, Коболєвим на чолі «Нафтогазу» і корупційними скандалами.  І тим, що  результати роботи уряду Гройсмана українці не можуть відчути ні у своїх кишенях, ні у своїх холодильниках.

    Особисто я не можу подякувати Гройсману, зокрема і в зв’язку з незаконним призначенням Уляни Супрун, яка обіймає посаду в. о. міністра охорони здоров’я. Є окремі міністри, які працювали, викладалися і принаймні намагалися щось зробити. Гройсман до них не належить.

    «Він –  могильник парламентаризму»

    Наталія Новак

    Блок Петра Порошенка

    «Його головне досягнення, що він повністю розвалив парламентаризм. Спочатку він його розвалював як голова Верховної Ради, а потім пересів у Кабмін і оцими своїми подачками мажоритарникам продовжив його розвалювати далі. Він є могильник парламентаризму.

    З досягнень –  можливо, намагання зробити щось у сфері децентралізації. Але її якось так криво провели, не внесли зміни до Конституції. Мінусів у його роботі набагато більше, ніж плюсів.

    Нова партія Гройсмана безперспективна.

    Я не вважаю, що варто дякувати Гройсману.

    «Гройсман виглядав, наче син Порошенка»

    Олег Березюк

    Об'єднання «Самопоміч»

    «Це була людина, яка стояла біля витоків децентралізації. І запам’ятався він тим, що своїми власними руками знищив цю бюджетну децентралізацію, пограбувавши місцеві бюджети. Це історичний факт. І це не моя думка, а думка більшості мерів, які не розуміють, чому він так швидко, як це модно зараз говорити, «перевзувся». З людини, яка хотіла результатів і збільшення місцевих бюджетів, на того, хто зробив абсолютно протилежне.

    З позитивного: Гройсман – один із небагатьох, хто стояв за плечима реформи медицини. Я вважаю, що без його підтримки реформувати первинну ланку було б неможливо. От  і маємо один плюс, один мінус.

    Не знаю, які в нього перспективи. Він насправді має якісну природу управління, але дуже залежний від олігархічних кіл, якими він оточив себе чи його оточили. Коли Гройсман востаннє виступав у парламенті, я дивився на нього і він виглядав наче старший син Петра Олексійовича, нічим практично не відрізняючись. Це не робить йому якісної перспективи, хоча він ще людина дуже молода.

    Будь-яким людям треба говорити «дякую». Але ми поки ще не розуміємо усіх результатів цієї діяльності. Тому політикам і управлінцям такого рівня справжнє «дякую» звучить лише через декілька років. Згадаємо приклад Бальцеровича, прем’єр-міністра Польщі. Коли він робив свої реформи, його ненавиділи, а через 10 років виявилося, що вони запрацювали. А у нас почалися реформи, які запрацювали, а таке враження, що уряд зробив все для того, щоб вони перестали працювати. Будемо бачити.

    «Команда загнала Гройсмана у провалля»

    Віктор Бондар

    Група «Відродження»

    Запитайте у простих людей, чи щасливі вони від такого керівництва, чи ні. Я думаю, що відповідь буде проста. Проїдьтеся регіонами і подивіться на дороги, інфраструктуру, соціальне забезпечення. Чому люди тікають з України?

    Це кабмін дилетантів: понабирали міністрів, які взагалі до цього не мали ніякого відношення до кожної з галузей. Вони три роки боялися прийти в Раду, щоб прозвітувати. «Смотрящі», схеми, мародерство і непрофесійність. Втрата людей, команд, професіоналів і абсолютна відсутність будь-якої логіки в діях кожного міністра і уряду в цілому. Сам по собі Володимир Гройсман – достатньо розумна людина, але команда, яка його оточувала, загнала його у провалля.

    Хай люди дають оцінку новій політичній силі Гройсмана на виборах, але думаю, по старій пам’яті, за старі заслуги проголосують за неї 1-2%.

    Гройсман сам по собі непогана людина, достатньо вихована, досвідчена. Але діяльність прем’єра не оцінюється особистими якостями. Та команда, з якою він йшов три роки, – це на 85% непридатні люди. А якщо ти прем’єр, то треба було зайняти позицію, проявити характер і наполягти на тому, щоб сформувати нормальний і потужний уряд. І треба було більше працювати з Верховною Радою, слухати депутатів, зустрічатися, мати прямі контакти, не забувати виконувати обіцянки.

    «До Вінниці хороша дорога. От, напевно, і всі досягнення»

    Віктор Чумак

    позафракційний

    Мені Гройсман точно позитивно не запам’ятався. Хіба що забезпеченням більш-менш стабільної ситуації з гривнею, адже ми не відчули різких коливань курсу. Але коли Гройсман каже, що економіка 12 місяців поспіль зростала,  то це брехня. Тому що зростання на 3% в рік – це в принципі стагнація на рівні світового зростання. Уряд Гройсмана казав, що він будував дороги. Вибачте, я сьогодні вночі їхав з Харкова до Києва, 500 км дороги, з яких 300 км повністю вбиті. А це траса між двома столицями! Мені треба їхати в Одесу в неділю. І я з жахом думаю, як це зробити. Зате від Житомира до Вінниці хороша дорога. От, напевно, і всі досягнення.

    Проблема наших політиків у тому, що вони не відчувають злам епохи. Практично всі, хто був причетний до державної політики, зокрема й Гройсман, скоро не будуть сприйматися як політики з майбутнім. Адже відбувається пошук абсолютно іншої моделі: діджиталізація політики, діджиталізація відносин. Те, про що ми зараз говоримо, стане архаїчним. Ідуть нові люди. Починається епоха сорокарічних, які приходять до влади і все роблять по-іншому. А Гройсман, на жаль, прийшов з Петром Олексійовичем Порошенком. І як би він не хотів, він буде з ним асоціюватися. А Порошенко – це невдалий кейс української політики.

    Все-таки «дякую» сказати можна, бо людина працювала, нас не трясло від урядових криз. Але ситуація така, що величезний вплив на державну урядову політику здійснював президент. І ось те, що робив уряд, здійснювалося під впливом президентських лобістських груп. Звинувачувати Володимира Борисовича у всіх гріхах уряду неправильно, тому що там (у Кабміні) була половина людей, які в принципі орієнтувалися на Порошенка. Гройсман – заручник цієї системи. Він не захотів її ламати, став її частиною.

    «Його перспективи – виключно в рамках кримінального провадження»

    Ігор Луценко

    член фракції «Батьківщина»

    Як приклад неефективності цього уряду: вони не спромоглися нічого зробити з Гостинним двором (детальніше читайте тут: Повернений у власність держави Гостинний двір продовжує руйнуватися), хоча суд їм надав право навесні минулого року. Весь рік проваландалися, нічого не зробили і тепер невідомо, що далі з ним буде. От це і привертає увагу, більше ніяких згадок про Гройсмана у мене немає. Я особисто на прийом ходив, в залі Верховної Ради України щось йому пояснював. Об стіну горохом.

    Політичне майбутнє Гройсмана залежить від того, хто буде генеральним прокурором України. Його перспективи можна побачити виключно в рамках кримінального провадження.

    Я особисто не розумію, яка в нього політична орієнтація. Можливо, найближчим часом це буде озвучено, а можливо, і ні. Поки що він запам’ятався  тим, що за останні пару місяців сів на дієту і схуд до виборів. Більше ніяких асоціацій з політикою Гройсмана в мене немає.

    Подякувати йому можна лише як сарказм.

    Наталія Сокирчук, Юлія Козлова, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ