Компенсація за біль та жаль. Нардепка анонсувала новації у Цивільному кодексі

Для української практики щодо переселенців є дві зовсім нові речі – це переобладнання життя і компенсація за біль та жаль, що повинно бути внесено до Цивільного кодексу. Детально про стратегію допомоги ВПО розповіла голова Комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів від «Слуги народу» Галина Третьякова в інтерв’ю «Главкому».

Переобладнання життя передбачає зміну особистого, трудового та громадського простору для людей, які отримали пошкодження. Новий компонент – те, що йде від фізичних страждань людини та що їй потрібно, наприклад терапія заміщення чи знеболювальні й психологічна допомога.

«Маємо враховувати можливу зміну поведінки людини в результаті отримання інвалідності, зміну фізичного вигляду, втрату стійкості до думки інших, втрату годувальника та ін. Всі ці втрати, які Європа відносить до болю та жалю, мусять бути акцентовані у Цивільному кодексі», – наголосила нардепка.

Третьякова  зауважила, що питанням ВПО безпосередньо займається Мінреінтеграції та Комітет з питань прав людини. Комітет з питань соцполітики та захисту прав ветеранів почав перебудовувати методологію компенсації за шкоду життю та здоров'ю.

«Разом з Мін’юстом та Вищим судом дописуємо законопроєкт про те, які є види відшкодування: за шкоду майну, шкоду життю та здоров’ю (це витрати на поховання, лікування, реабілітація, за недоотриманий дохід, переобладнання життя, компенсація за біль і жаль), а також моральна шкода», – поділилася Третьякова.

Вона додала, що є питання до Мінреінтеграції: що означає «реінтегрована особа»? Відповідь від міністерства народна депутатка наразі не побачила.

«Вони визначають реінтегровану особу як особу з поновленими правами. Але поясніть, що таке поновлені права? Спершу потрібно визначити, які права були, які з них були втрачені, який був рівень дискримінації і в який спосіб ці права були поновлені. А також яким шляхом і якими службами це потрібно визначати», – зазначила Третьякова.

Голова Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів переконана, що Україна отримала після розпаду СРСР застаріле й абсолютно неєвропейське соціалістичне законодавство у трудовій та соціальній сфері. На відміну від системи охорони здоров’я, тут реформа і не починалась, тому зміни відбуваються через окремі закони.

«Ми отримали дві хвилі викликів – спершу через Covid-19, а тепер повномасштабна війна. Тому, наприклад, закон про трудові відносини у військовий час був написаний та ухвалений за два тижні (№ 7160), бо треба було оперативно всю країну переводити на інші рейки», – сказала нардепка.

«Для мене як людини, яка займається соціальною політикою, мета – вивести всіх в економічно незалежне життя попри те, що людина потрапила у складні життєві обставини», – наголосила Третьякова.

Також вона додала, що Верховна Рада ухвалила закон, який ішов через Комітет з питань соцполітики та захисту прав ветеранів, про реабілітацію і включення мультидисциплінарних команд, а також щодо забезпечення допоміжними засобами реабілітації осіб, постраждалих від військової агресії.

Як відомо, наразі в Україні офіційно зареєстровано 4,8 млн внутрішньо переміщених осіб. Попри те, що східні регіони країни залишаються в лідерах, за останній рік кількість ВПО у західних областях значно підвищилась – у яких областях України найбільше переселенців: дослідження.

До слова, лідером за кількістю ВПО є столиця – тут зареєстровано приблизно 380 тис. переселенців. Майже вдвічі менше проживає наразі у Дніпрі, а саме 175 тис. осіб – у яких містах найбільше переселенців: рейтинг (інфографіка).

Крім того, заступниця Кличка підрахувала усіх переселенців, що осіли в Києві.

Раніше повідомлялося, що українці можуть втратити статус внутрішньо переміщеної особи: озвучено причини.