Куди рухається партія львівського мера
Вчора лідер «Самопомочі» Андрій Садовий зробив несподівану заяву: напередодні парламентських виборів частина народних депутатів покине його фракцію у Верховній Раді. «Самопоміч» чекає непросте внутрішнє перегрупування, – заявив Садовий. – Ми йдемо в процес формування нового складу кандидатів, який відбудеться за принципом «відкритих списків». Далі підуть ті, для кого це дійсно справа життя».
Серед тих, хто скоріш за все, покине «Самопоміч», пролунали прізвища таких видних її представників як Єгор Соболєв та Семен Семенченко. Соболєв підтвердив «Главкому», що у нього дійсно є «серйозні розбіжності з керівництвом партії через проблему очищення від тих, хто піддається корупції та іншим спокусам у владі». На всі інші запитання він пообіцяв відповісти після засідання фракції, яке було заплановано на вчорашній вечір.
Вранці ж на офіційному сайті «Самопомочі» з’явилася новина про те, що Соболєв та його соратник Семен Семенченко таки виходять з партії (не з фракції). Причому Соболєв вже написав заяву про припинення членства у «Самопомочі» та її статутних органах, а Семенченко мав це зробити найближчим часом.
Соболєв оприлюднив розлоге пояснення свого вчинку, хоча причини окреслив надто абстрактно: «ідеологічні розбіжності з керівництвом партії». Депутат також анонсував появу нової політичної сили. У схожому ключі пояснив свій розрив із «Самопоміччю» і Семенченко. Власне, ця амбітна та галаслива парочка трималась у «Самопомочі» окремо вже давно. Наприклад, вони на відміну від решти соратників брали участь у політичних акціях Саакашвілі, коли той ще вів свою бурхливу діяльність в Україні. От і зараз однією з претензій до Садового, яка прозвучала з уст Соболєва та Семенченка, стала відсутність вуличної активності.
До того ж, всі вже звикли, що «схуднення» «Самопомочі» у парламенті – перманентний процес. Наразі у фракції 25 депутатів (це з Соболєвим та Семенченком), хоча одразу після виборів в 2014-му їх було 33. Щоправда, на відміну від інших раніше виключених з фракції за різноманітні грішки, Соболєв та Семенченко лишаються у її складі, і взагалі розлучення відбувається не під прокльони, а під взаємні розшаркування.
Питання в тому, чи останні це втрати «Самопомочі». ЗМІ вже поспішили назвати прізвища ще кількох депутатів цієї фракції, які сидять на валізах. А президентська кампанія аж ніяк не додала оптимізму «пташенятам Садового» – рейтинг їхнього лідера бовтався в районі 2% і задля збереження обличчя він знявся з перегонів, підтримавши Анатолія Гриценка. Та об’єднання мало що дало – Гриценко відверто провалився. Поточні рейтинги «Самопомочі», самостійну участь якої в парламентських виборах анонсував Садовий, також не вражають. На даний момент партії далеко навіть до подолання 5% бар’єра, не кажучи вже про повторення минулого результату.
Права рука Садового голова парламентської фракції «Самопомочі» Олег Березюк оптимізму не втрачає. Він вважає, що його надто прогресивна для цього парламенту політсила показала високий рівень відкритості, через що опинилася під шквалом атак та ударів. Історія з демаршем Соболєва та Семенченка для очільника фракції не видається загрозливим сигналом подальшого розповзання «Самопомочі», а прикладом нечуваної демократії:
«Напевно, ми вперше є свідками демократичного публічного процесу. Наша фракція в 2014 році стала платформою для людей, які разом боролися за Україну і протягом п’яти років чесно виконували свої функції. Але люди, маючи спільні цінності, мають різне бачення. З хлопцями, які сказали, що не бачать політичного майбутнього в «Самопомочі», а бачать в інших процесах, у нас нема світоглядних різнобачень. Що ми будемо робити в наступних парламентах та інших політичних процесах – питання вільної волі. Наш процес завжди був публічним, а олігархічні медіа зловживають нашою публічністю і прозорістю».
Окрім прізвищ Соболєва та Семенченка, в ЗМІ згадувались ще кілька депутатів, які можуть піти їхнім шляхом – Данченко, Мірошниченко, Опанасенко…
Данченко зараз в службовому відрядженні і він мені написав о четвертій ночі, що для нього це новина. Дискусія завжди буде, але ті люди, які є сьогодні в сесійній залі і є в цьому списку, заперечили, що вони збираються кидати фракцію і були джерелом цієї інформації.
Зараз ці процеси вийшли на публіку. А скільки вони розвивалися всередині партії? Соболєв жаліється, що ледь не президентські амбіції в собі придушив заради єдності…
Ми – фракція вільних людей, і у нас завжди були палкі дискусії. Тоді, коли парламент ще працював, бо зараз він в stand-by позиції, хоча може знадобитися для захисту української державності. У нас були дискусії щодо змін до Конституції: якби «Самопоміч» тоді не вперлася, у нас давно б працювали Мінські угоди. І, може, в українському парламенті правили б вже інші люди і наша державність була б фейковою. Так нас тоді, якщо пам’ятаєте, називали «агентами Кремля». Але все, що ми говорили в 2014–2015 роках, сьогодні повторює чинний президент.
Як проходило вчорашнє засідання фракції на фоні анонсу Садового, що найближчим часом частина депутатів покине фракцію? Саме фракцію, до речі, а не партію.
Я такої спокійної конструктивної зустрічі фракції давно не бачив. Соболєв та Семенченко нічого таємно не робили, вони пояснили свою позицію. І вона є прийнятною – люди мають право в майбутніх політичних процесах робити, що хочуть. Обоє вони заявили, що ціннісних протиріч з «Самопоміччю» не мають, а те, що шляхи реалізації цих цінностей можуть бути різними – це інше питання.
Депутати, які покидають вашу партію, будуть продовжувати координувати з вами свою парламентську діяльність?
Вони зобов’язані координувати, бо залишаються у фракції. У нас є положення про голосування, і більшість голосувань є абсолютно вільними. Але є чотири непартійних принципи, які говорять, що ми маємо голосувати згідно з тим, яке рішення прийме фракція. Це призначення загальнонаціональних референдумів, імпічмент президента, оголошення війни або миру та зміни до Конституції.
Які висновки були зроблені після виборчої кампанії? Гриценко, якого підтримав Садовий, показав явно не той результат, на який розраховували.
Так, він не справився. Але Садовий та «Самопоміч» зробили дуже екстраординарний крок для української політики. За великим рахунком, ми зламали стереотип, що де два українці – там три гетьмани. Якби всі демократичні сили зробили те, що зробив Садовий, можливо, ми б мали сьогодні інший результат?
Садовий казав в інтерв’ю «Главкому», що він у 2014-му не знав 90% членів фракції, яких фактично під своїм ім’ям завів в парламент. Чи буде він сповідувати такий принцип формування списків на наступних виборах, враховуючи цей свій досвід?
«Самопоміч» взагалі не змінила свої принципи за п’ять років, а навпаки розвинулася. В 2014 році у нас було декілька десятків членів, а сьогодні – майже дві тисячі. Ми справді не знали більше половини списку, а в прохідній частині були тільки три політичні члени «Самопомочі». Я сам був тільки 29-м в списку. Вся решта йшла на чесному слові, довірі і цінностях. По-друге, «Самопоміч» не посипалася, вона весь час була атакована. І ми як фракція прийняли рішення про виключення Гопко і компанії за порушення принципів, які загрожували незалежності України (мова йде про виключення з фракції п’ятьох членів на чолі з першим номером Ганною Гопко, які проголосували за проект змін до Конституції в частині децентралізації, який наділяв «окремі території Донецької та Луганської областей» особливим порядком самоврядування – «Главком»). А протягом наступних років були постійні удари, розщеплення, інформаційні фейки…
Садовий вже прийняв рішення, що це буде його остання мерська каденція. Чи означає це, що цього разу він не поставить себе в хвіст списку «Самопомочі», як в 2014-му, а буде серйозно боротись за депутатський мандат?
Він як лідер політичної сили буде вести її до парламенту, це очевидно.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0