Законопроєкт про мобілізацію містить корупційні ризики – комітет Ради
Комітет Ради вважає, що корупційні ризики законопроєкту пов'язані з тим, що Кабмін сам визначатиме, кого з правоохоронців потрібно бронювати
Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики у понеділок, 5 лютого, визнав законопроєкт про мобілізацію таким, що містить корупційні ризики. Про це повідомила народна депутатка Вікторія Сюмар у Facebook.
Депутатка розповіла, що на думку комітету, корупційні ризики є через те, що Кабмін визначатиме, хто з правоохоронних органів буде мати бронь, а кого мають мобілізувати.
«І що Кабмін може ще більше обмежити виїзд за кордон для інших категорій без жодної чіткості. І через неясність які документи треба надати для доглядаючих за інвалідами, аби довести факт догляду. І через те, що можуть бути ризики при накладанні стягнення за не відкриття електронного кабінету призовника», – розповіла депутатка.
За словами Сюмар, поки що ТЦК передаватиме дані призовників, які не зробили кабінет, поліції і вона буде виписувати протоколи про порушення.
«Все виписано знову не чітко і сумнівно щодо відповідності до Конституції… Ми запропонували як його доопрацювати», – пояснила Сюмар.
Як уточнила Сюмар, фактично Міністерство оборони і Генштаб визнали, що норма про демобілізацію через 36 місяців є декларативною, бо військовий отримує право лише написати рапорт про звільнення. Водночас рішення кого і коли демобілізувати буде вирішувати ставка Верховного головнокомандувача.
«Але допоки армія є «квитком в один кінець» з декларативним рапортом через 36 місяців, мотивації щодо служби буде ще менше…», – підсумувала депутатка.
Зокрема, 30 січня Кабінет Міністрів України схвалив і передав до Верховної Ради оновлену версію законопроєкту про мобілізацію. Коментарі та зауваження до законопроєкту враховані спільно з Генеральним штабом, Урядом та народними депутатами.
Як повідомлялося раніше, у новому законопроєкті про мобілізацію в Україні пропонується надсилати повістки про виклик до територіальних центрів комплектування (ТЦК) у електронному кабінеті призовника. При цьому повістка буде вважатися врученою, навіть якщо громадянин її не бачив.
До слова, новий закон про мобілізацію Верховна Рада зможе ухвалити не раніше березня – має відбутися ще кілька голосувань, внесення правок та надання документа на підпис президенту. Такий прогноз зробив народний депутат Ярослав Железняк.
Крім того, Комітет Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки очікує роз’яснень від Міноборони щодо повісток, які, за законопроєктом №10449 розсилатимуть через електронні кабінети.
Коментарі — 0