Хвилина мовчання: згадаймо військовослужбовицю Ірину Фролову

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Ірину Фролову.

Ірина народилась у місті Ірпінь Київської області, проте все дитинство дівчини пройшло на Вінниччині, оскільки вона відвідувала місцеву початкову школу. Середню загальну освіту здобула на Київщині після переїзду родини. Після школи навчалася в професійному коледжі з посиленою військовою та фізичною підготовкою.

Здобувши повноліття, дівчина пішла на військову службу за контрактом до лав ЗСУ. Проходила службу солдатом в 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців на посаді оператора-навідника. Уже на службі вступила до Білоцерківського інституту економіки та управління і здобувала спеціальність психолога.

Ірина Фролова служила в 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців. Ще задовго до повномасштабного вторгнення бійчиня виконувала бойові завдання на сході України в Донецькій та Луганській областях, була учасницею бойових дій та мріяла про мирне життя у своїй державі.

«У перший день повномасштабного вторгнення наша захисниця отримала важке вогнепальне поранення на Київщині й протягом усього часу боролася за життя як справжній Боєць. Однак, 2 червня її серце зупинилося у лікарні, і тепер їй назавжди 23… Вона була доброю й уважною онучкою, зразковою донечкою для своїх батьків та люблячою сестричкою для свого молодшого братика. Ірочка вже ніколи не стане нареченою, не одягне весільного вбрання, не відчує радість материнства та тепла родинного домашнього вогнища, бо була благословенна Богом захищати український народ», – згадують знайомі про загиблу військовослужбовицю.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.