Хвилина мовчання. Згадуємо Олександра Єрмоленка, який захищав Київ

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Єрмоленка.

Унаслідок жорсткого протистояння російському агресору загинув сміливий 31-річний солдат, прикордонник Олександр Єрмоленко на позивний Водолій. Мешкаючи на території Сумщини, він спочатку вступив у бій на широкому фронті, захищаючи підступи до Києва від противника. Згодом на передовій брав командування реагуванням групи. 

У захисника, нагородженого орденом «За мужність», залишилися дружина і троє неповнолітніх дітей.

Олександр Павлович Єрмоленко, який народився 15 лютого 1992 року в Глухові Сумської області, мав великі професійні навички. Він успішно закінчив Національну академію сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного і присвятив себе службі в Державній прикордонній службі. Завдяки своєму досвіду і знанням, Олександр також займався викладанням артилерійської справи, допомагаючи іншим співробітникам підвищувати свою кваліфікацію.

Старший лейтенант Єрмоленко був широко визнаний досвідченим професіоналом військової сфери, який володіє всіма необхідними сучасними знаннями та навичками. Він прагнув подальшого розвитку своєї кар'єри, тому прийняв рішення вступити до магістратури Національного аерокосмічного університету імені М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут».

«Цілеспрямований, розумний, відповідальний, товариський – таким його характеризували побратими. У Глухові в нього залишилося багато друзів, знайомих по навчанню в ЗОШ №4, вищому професійному училищу та ППК ДНПУ. Олександр займався біатлоном і кікбоксингом, виступав на змаганнях різного рівня, тож його знає спортивна спільнота України», – так про воїна відгукуються знайомі.

З перших днів російського повномасштабного вторгнення Олександр Єрмоленко невпинно захищав Україну. Разом зі своїми бойовими товаришами з Житомирського прикордонного загону, він стояв на захисті підступів до Києва. За свою сміливість і героїзм у бою, йому було присуджено високу відзнаку – орден «За мужність». В останні три місяці він стійко протистояв окупантам на фронті в Луганській області.

У мирному житті Олександр Єрмоленко мав чудову родину. Разом зі своєю дружиною Оленою вони виховували двох синів віком семи та чотирьох років, декілька місяців тому у них народилась донечка.

Олександр Єрмоленко у своїй військовій кар'єрі обіймав посаду начальника мінометного прикордонного заставу і командував групою реагування. Його запам'ятали як компетентного і надійного командира. Він бився за свою Батьківщину, за майбутнє своїх дітей, і мстився за всіх загиблих побратимів по зброї, не шкодуючи сил у боротьбі проти найманців російського диктатора. Він завдавав точних ударів, знищуючи противника прицільним вогнем. Водолій загинув 5 липня від отриманих смертельних поранень.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.