Українці стали більш песимістичні щодо перемоги – NYT

В Україні зростає песимізм щодо перспектив швидкої перемоги у протистоянні з РФ. Про це пише The New York Times.

Зазначається, що ЗСУ застрягли в окопах уздовж лінії фронту, зброя від союзників надійшла надто пізно, а тепер почне скорочуватися. З цих причин українці все більш песимістично дивляться на перспективи швидкої перемоги.

Згідно з опитуванням Київського міжнародного інституту соціології, українці мали найбільші надії минулої зими, напередодні контрнаступу. Тепер готовність до врегулювання шляхом переговорів з Росією зросла до 14%, хоча переважна більшість українців, як і раніше, категорично це відкидають.

Окрім того, довіра до всіх інститутів, за винятком армії, впала. Довіра до уряду впала з 74% у травні до 39% у жовтні.

«Переважна більшість українців залишаються непокірними, підтримують президента Зеленського та вірять своїм військовим. Дух, який спонукав українських барменів, водіїв вантажівок і викладачів університетів йти на службу до армії після російського вторгнення, досі помітний щодня. Але нещодавні опитування показали, що за кількома показниками воно згасло», – йдеться у статті.

Журналісти наводять слова Андрія Ткачика, голови села Тухля на заході України.

«Хлопці, які знаходяться на фронті, втомлені фізично та психологічно. Дуже втомлені. Ця війна триватиме довго. Розчарування зростає. У кожному селі є могили. Ситуація погана», – зазначив він.

Ткачик додав, що є відчуття, ніби на фронті гинуть переважно бідні, сільські хлопці, а багатші городяни знаходять способи уникнути призову.

Директор Київського інституту соціології Антон Грушецький констатував, що люди стають песимістами, адже вони хочуть жити в безпеці, але не бачать перспектив. За його словами, почуття незахищеності змушує українців шукати когось винного, і саме тому падає довіра до державних інституцій.

Нагадаємо, після початку повномасштабного вторгнення РФ в українському суспільстві спостерігається ефект «згуртування навколо прапора». Так, серед громадян зросла довіра до органів влади, особливо президента.