Відомий письменник закликав українців не бути мовними снобами

Письменник, перекладач, мовознавець та відомий блогер Остап Українець вважає, що суспільству потрібно перестати сприймати індивідуальне мовлення людей, як виступ диктора на телебаченні та мовлення людей, що намагаються перейти на українську як мовлення вчительки української мови. Про це він сказав в інтерв'ю «Главкому».

Як наголошує письменник, мова з’явилася для порозуміння, а не для відповідності алгоритмізованому стандарту. За його словами, українцям не варто виправляти людей, якщо вони про це не просили.

«Спонтанні виправлення чітко показують, що тобі у комунікації важливіше не сказане, не сформульоване, а конкретні словоформи. Варто перестати вигадувати фантастичні сценарії в обговореннях мовного питання. Під фантастичними сценаріями маю на увазі ревний захист рафінованої, кришталево чистої української мови від найменших відхилень, бо якщо толерувати відхилення – хтось саботуватиме мовний процес», – каже перекладач.

За словами Українця, саме в Росії мова тривалий час існувала в одному форматі.

«Правильна мова і «вся інша», якою говорять неграмотні, тупі, неосвічені селюки. З огляду на історію української мови у цілому і те, яку соціальну роль їй відводили в імперіях, цей аргумент ще глибшає. Усі, хто сьогодні переходять на українську, дуже часто намагаються перейти відразу на максимально формалізовану її версію», – розповів чоловік.

Українець наголошує, ніхто відразу не переходить на іншу мову досконало, як і ніхто наразі не говорить літературною українською мовою.

«Щобільше, люди, що не хочуть переходити на українську, також не говорять літературною російською. Ми пишемо літературною мовою, але переважно нею не говоримо. Російський навчальний дискурс був іншої думки. Подавав це так, що є літературний стандарт, яким усі мають користуватися. Це все робилося у рамках наближення так званої народної мови до «високого» її різновиду. Зрештою все мало бути з’єднаним в одне. Простолюд мав говорити високою мовою. Написані селянами вірші мали друкуватися у журналах поряд із Вільямом Шекспіром», – пояснив письменник.

Як зауважив блогер, українська мова відрізняється від російської тим, що вона завжди наповнювалася з різних джерел.

«В історії становлення розмовної української і розмовної російської настільки мало спільного, що застосовувати цей аргумент спільного розвитку можна хіба з незнання. Що робити з людьми, які до нього вдаються? Змінювати саме ставлення до мови. Дуже тяжко і дуже довго, але треба це робити. Наші школи й досі застосовують радянську матрицю підходу до мови як такої. Система редагування і коригування української переважно дуже токсична до авторського голосу. Часто у школі виправляють аж занадто багато речей у школярських творах. У побуті бачимо таку ж ситуацію. З величезною кількістю людей, котрі переправляють постійно інших. Так бути не повинно», – зазначає письменник.

Нагадаємо, ексдепутатка, мовознавиця Ірина Фаріон вважає, що розмовляти українською мовою у війську мають усі, адже це питання дисципліни. «Нарід. Бидломаса має припадок від моєї правди про ухилянтів та москворотих биків, що ганьблять ЗСУ. Гражданє досі не вивчили, що мова ЗСУ – українська, ст. 29. Дякую всім ненависникам. Ви сміття, яке вигребемо з країни неминуче. Інакше війна буде вічно. С*ки і далі служать Путіну. Він вам, бидло, аплодує. А нам своє робити», – написала мовознавиця.

Раніше зірка «Довбуша», актор Олексій Гнатковський пояснив, чому українська мова та культура важлива під час війни.

До слова, українська письменниця, педагог, громадська діячка, член Національної спілки письменників України Лариса Ніцой заявила, що політики використають зросійщених бійців зі своєю метою.