Газовий тероризм Кремля. Чи втримаються Європа та Україна?

2021 рік увійде в історію як рік глобальної енергетичної кризи, спровокованої Росією. «Газпром», найбільший експортер газу на європейський ринок (забезпечує 40% потреби ЄС), різко обмежив обсяги поставок. Результат не змусив довго чекати. 21 грудня ціна в Європі вперше в історії подолала позначку у $2200 за тисячу кубічних метрів – це в 10 разів вище ніж рік тому. Захмарна ціна поставила промисловість на грань зупинки, і якби на підмогу не прибуло 20 танкерів зі зрідженим газом з Америки, розвиток подій вже почав набувати катастрофічних наслідків. Через рекордне зростання цін на газ зупинили виробництво декілька заводів, що входять до складу сталеливарної компанії ArcelorMittal. Британська компанія CF Industries Holdings закрила два своїх заводи з виробництва хімічних добрив. В Естонії зупинився великий целюлозний завод компанії Estonian Cell. В Україні під загрозою зупинки опинилися заводи з виробництва молочної продукції холдингу «Молочний альянс» та інші підприємства.

В останній день грудня завдяки додатковим поставкам газу в порти Європи, ціни вдалось обвалити до $800 за тисячу кубометрів.

Порятунок Європи: танкери зі зрідженим газом у порту

Та чи надовго? Адже поставок з Америки не вистачить для того, щоб повернути ціни на газ до рівня 2020 року. Дефіцит газу в європейських країнах в рази вищий, ніж місткість суден, які доправили паливо з-за океану. Не варто сподіватися й на збільшення постачання з Росії. Вже у перші дні нового року Путін ще більш затято почав душити Європу та Україну. Детальніше читайте тут:

Отже, очевидно, криза продовжиться і в 2022 році. Посилюватимуть холодна погода та Москва. І якщо перший фактор сезонний, то з другим потрібно боротися. Та чи готова до цього Європа. За даними Міжнародного агентства з енергетики, у «Газпрому» є можливість збільшити постачання в ЄС, як мінімум, на 15%, і таким чином зняти напругу на ринку. Але Москва не поспішає. Вона не прикрито шантажує своїх західних споживачів: наполягає на завершенні сертифікації скандального газопроводу «Північний потік-2», який повністю готовий до експлуатації.

Москва вже не приховує, що використовує газ як інструмент політичного тиску на Євросоюз з метою запуску газопроводу, збудованого в обхід України та Польщі. А це вже четвертий обхідний газогін. Президент Росії Володимир Путін відверто заявив, що постачання газу до Європи розпочнеться після ухвалення рішення про запуск «Північного потоку-2». «Щойно вони ухвалять рішення про початок роботи, до Європи відразу почнуть надходити великі обсяги російського газу», – без церемоній озвучив свій ультиматум господар Кремля.

«Газпром» грає відкрито

Україна в цій ситуації змушена лише покладатись на стійкість до цього шантажу партнерів з ЄС. Наприкінці минулого року голова НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко припустив, що російський «Північний потік-2» не запуститься найближчим часом або не запуститься взагалі. Топ-менеджер НАКу звертає увагу: Путін хоче запустити газопровід всупереч європейським правилам, а крім того, «він ще хоче змусити європейців знову повернутися до довгострокових контрактів, які при цьому не були б прив'язані до ринку, хабів, споту». Вітренко наголосив, що довгострокові контракти дозволяють використовувати політичні домовленості та перетворювати газ на політичну зброю.

Аби загострити і без того критичну ситуацію наприкінці грудня «Газпром» зупинив прокачку через газопровід Ямал-Європа, чим спровокував черговий стрибок цін в Європі.

Подолати глобальну кризу Єврокомісія планує шляхом реформування законодавства газового ринку, зокрема, Брюссель пропонує запровадити заборону на продовження довгострокових контрактів на постачання природного газу до країн ЄС після 2049 року в рамках стратегії «зеленого переходу» та зобов’язати країни-члени ЄС посилити контроль над стратегічними запасами газу.

Через дефіцит газу європейські електростанції поспішно переходять на вугілля, попит на нього різко зростає, ціни на світових ринках також летять вгору: у минулому році – на 300%. Нині тонна енергетичного вугілля коштує понад $200. Рахунки на електроенергію також зростають. І все це лягає на споживачів. Україна також змушена імпортувати дороге вугілля.

На світових ринках вугілля подорожчало за рік на 300% – тонна енергетичного вугілля коштує понад $200 (фото з відкритих джерел)

Шокові ціни газу в Україні

У найскладнішій ситуації в Україні опинилися промислові споживачі. Вони купують газ на Українській енергетичній біржі – ціна ресурсу на січень вже перевищила 73 грн за кубометр (з ПДВ, на умовах післяплати), тобто ціна вже вдвічі вища, ніж була в грудні 2021-го. Це непідйомна вартість. Щоб уникнути збитків підприємства повинні піднімати ціни на свою продукцію, або ж зупиняти виробництво.

До прикладу, «Спілка молочних підприємств України» 28 грудня звернулася до президента Володимира Зеленського з проханням встановити тариф на природний газ у розмірі 32 тис. грн за тисячу кубометрів, адже через подорожчання газу до 59-62 тис. грн виробництво молочних продуктів стало збитковим, тому підприємства галузі на межі закриття. Багато інших виробників харчів вже заявили про колосальні збитки та ймовірну зупинку.

Оскільки багато необхідних продуктів може зникнути з прилавків, уряд був змушений вдатися до адміністративних заходів. Виробникам соціальних продуктів влада обіцяє надати прямі дотації, або встановити спеціальні ціни на такі продукти у зв'язку зі зростанням цін на енергоносії. Про це повідомив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Крім того, 31 грудня Кабмін обмежив ціну на газ для виробників соціальних продуктів – уряд ввів граничний рівень надбавки до ціни природного газу власного видобутку, який постачається виробникам соціальних продуктів. Максимальна надбавка до 30 квітня становитиме 24% (постанова №1435).

Дані УЕБ

Чого чекати українцям?

Побутові споживачі газу цієї зими перебувають у менш стресових умовах. Для них ціна палива залишиться незмінною до 30 квітня 2022 року – кінця опалювального сезону. Газопостачальні компанії зафіксували річний тариф для населення: він в залежності від постачальника коливатиметься від 7,88 до 13,5 грн за кубометр (з ПДВ і без вартості доставки). Всіх українців автоматично перевели на річний тариф.

Але згідно з прогнозом Мінекономіки, вже з 1 травня 2022 року, газ для населення подорожчає на 20%. І добре, якщо лише на 20%, адже «ціна на газ для населення на наступний річний період з 1 травня 2022 року до 30 квітня 2023 року формуватиметься в залежності від ціни газу на світовому ринку та обсягу власного його видобутку». Прем'єр-міністр Денис Шмигаль обіцяє, що влада активно працює саме над тим, аби піднімати власний видобуток. Але нині можна впевнено робити висновок: пізно спохватились. І ось чому…

Україна посідає друге місце в Європі за покладами газу. Але його видобуток занепадає… (фото з відкритих джерел)

«Главком» неодноразово писав про те, як попередні уряди зривали плани підвищення видобутку українського газу. Проваливши попередню програму, відповідальні за галузь чиновники ухвалювали нову. На презентації останньої з них у липні 2019 року близький друг тодішнього очільника «Нафтогазу» Андрія Коболєва, а за сумісництвом керівник газового інтегрованого бізнесу НАКу Андрій Фаворов заявив: «Протягом найближчих двох-трьох років дочірня структура «Нафтогазу» – «Укргазвидобування» – не буде нарощувати обсяги видобутку газу, а намагатиметься утримати нинішній рівень». Тобто в переддень нової енергетичної кризи відповідальний за тему газовидобутку топменеджер намагався довести доцільність нарощування імпорту дешевого газу з Європи. Адже за його прогнозами, «протягом найближчих двох-трьох років ціни на європейському ринку будуть $200-220 за тисячу кубів (на українському кордоні)», тобто в 10 разів нижчі ніж тепер.

Вже тоді було очевидно, що нова стратегія «Нафтогазу» повністю суперечила попередній, яка діяла з 2016 року (Стратегії 20/20) і зобов’язувала «Укргазвидобування» до 2020 року наростити видобуток газу з 14,5 до 20,1 млрд кубометрів. Досягнути цього планувалось завдяки інтенсифікації старих родовищ та опануванню нових. Для виконання Стратегії 20/20 обсяги капітальних інвестицій передбачалися на суму близько 100 млрд грн. І ці гроші були зібрані зі споживачів за рахунок збільшення тарифів на газ, які з 2014 року виросли майже в 10 разів. Але куди ці кошти були витрачені – питання до правоохоронних органів. Падіння видобутку продовжилося, і в 2021 році теж. Замість обіцяних 20,1 млрд кубометрів держава станом на листопад 2021-го видобула лише 12,5 млрд кубометрів. Ще майже 7,4 млрд куб м розраховували отримати від приватних компаній.

Тобто загалом уряд розраховував мати в рік до 27,6 млрд кубометрів вітчизняного газу, собівартість видобутку якого – $47 за тисячу кубометрів. Тоді б з Європи довелося імпортувати лише 2,4 млрд куб м, вчетверо менше, ніж тепер.

Україна щороку імпортує із країн ЄС приблизно 10 млрд куб м газу – це близько третини від загального споживання (фото з відкритих джерел)

Загалом Україна споживає близько 30 млрд кубометрів газу на рік, з яких близько 20 млрд куб м газу – це газ власного видобутку, якого донедавна повністю вистачало для потреб побутових споживачів і теплогенеруючих підприємств (ТКЕ). Голова «Нафтогазу України» Юрій Вітренко запевнив, що компанія «забезпечує практично всі потреби населення». В Офісі президента теж заспокоюють населення. «Уряд виділив суттєві кошти, щоб зберегти тарифи на газ для населення фактично на рівні минулого року – нижче 8 грн за кубометр. Уряд також виділив кошти для забезпечення пільговим газом муніципальні теплокомуненерго, щоб населення отримало опалення практично за цінами минулого року», – звітує заступник керівника Офісу Ростислав Шурма.

Тим часом зростання цифр у платіжках таки не зупинилось. Наприкінці грудня державний Регулятор (НКРЕКП) підняв тарифи на розподіл газу у межах інфляційних очікувань на 10-11%.

З електроенергією ситуація схожа. Для населення до 30 квітня 2022 року продовжить діяти чинний тариф. Принаймні, це обіцяє уряд. Сім'ї, що споживають менш ніж 250 кіловат-годин на місяць, платитимуть за тарифом 1,44 грн за кіловат-годину; ті, хто споживають понад 250 кіловат-годин, сплачуватимуть 1,68 грн.
Проте вже навесні, згідно з прогнозом Мінекономіки, тариф на електроенергію може збільшитися на 17,5%. Національний банк більш категоричніший у своїх очікуваннях: в інфляційному звіті установи за жовтень зазначається, що тарифи на електроенергію підвищуватимуться значними темпами.

Наталка Прудка, «Главком»