Податки, валюта, бюджет, очікування бізнесу. У якому стані економіка України входить у зиму

За результатами чергового опитування підприємств України, проведеного Національним банком, індекс очікувань ділової активності у жовтні знизився нижче рівноважного рівня (до 49.6 порівняно із 50.1 у вересні). Основними факторами впливу на погіршення очікувань бізнесу стали збереження значних безпекових ризиків, руйнування виробничих потужностей окремих підприємств, логістичні обмеження експортерів, звуження інвестиційного попиту, відновлення зростання цін на пальне, а також значний дефіцит кваліфікованих кадрів.

Зокрема, респонденти з промислового сектору другий місяць поспіль не прогнозують змін своєї ділової активності (індекс зберігається на рівні 50), проте позитивно налаштовані щодо обсягів виготовленої продукції, нових замовлень на продукцію, а також щодо запасів сировини та матеріалів. Також унаслідок сезонного скорочення економічної активності будівельні підприємства в цілому негативно оцінили результати своєї діяльності (індекс знизився до 44,8 з 50,6), зокрема через очікування зниження доступності послуг підрядників та зростання закупівельних цін. Через це керівники будівельних підприємств прогнозують скорочення загальної чисельності працівників.

Аналогічними є результати обстеження підприємств промисловості, проведені Держстатом. Так, у жовтні 2023 р. індикатор ділової впевненості в промисловості знизився порівняно із вереснем 2023 р. на 2,2 в.п. і становив мінус 9,1%, у переробній промисловості цей показник знизився порівняно з попереднім місяцем на 2 в.п. і становив мінус 10,4%. Промислові підприємства відзначили забезпеченість замовленнями, як і у вересні – у середньому на чотири місяці роботи, а рівень завантаженості виробничих потужностей – в середньому на 62,9%.

Підприємства сфери послуг за опитуванням Національного банку, у жовтні вкотре негативно оцінили результати своєї діяльності, зважаючи на подальше здорожчання пального, проблеми з логістикою та слабкий попит (індекс становив 47.2 порівняно із 47.9 у вересні). Респонденти цього сектору зберегли негативні очікування щодо обсягу нових замовлень, обсягів послуг у процесі виконання, а також, на відміну від попереднього місяця, очікують зменшення обсягу наданих послуг.

Натомість підприємства торгівлі залишаються найоптимістичнішими з-поміж інших видів економічної діяльності завдяки сталому внутрішньому попиту, сповільненню інфляції та достатній пропозиції товарів. Очікується збільшення товарообороту та обсягу закупівлі товарів для продажу. Проте навіть у цьому сегменті підприємства песимістично налаштовані щодо загальної чисельності працівників.

Станом на початок листопада в Україні намолочено понад 67 млн тонн нового врожаю зернових та олійних, зокрема – 47,2 млн т зерна, майже 20 млн т олійних. Збір зернових та зернобобових культур проведено на площі 9,3 млн. га при врожайності 50,6 ц/га, в тому числі пшениці обмолочено 4,7 млн га (врожайність – 47,7 ц/га), намолочено 22,4 млн. тонн; кукурудзи обмолочено 2,4 млн га (врожайність – 70,8 ц/га), намолочено 17,1 млн. тонн; ячменю обмолочено 1,5 млн га (врожайність – 39,2 ц/га), намолочено 5,9 млн. тонн. Водночас за результатами дослідження Держстату сільськогосподарські підприємства відзначили уповільнення темпів зростання обсягів виробництва продукції. Серед обтяжуючих виробництво факторів були відзначені зниження цін на сільськогосподарську продукцію та недостатній попит.

Зменшенню безпекових ризиків для бізнесу має сприяти реалізації ЄБРР пілотного проєкту страхування від воєнних ризиків в Україні, до якого нещодавно долучилася Велика Британія. Відповідну заяву про наміри підписано між Урядом Великобританії та ЄБРР 31 жовтня 2023 року. Проєкт ЄБРР передбачає створення нового фонду, який сприятиме розвитку міжнародного ринку перестрахування та страхування майна та торговельних ризиків, включаючи страхування товарів у дорозі або на складах.

Бюджетна сфера

За оперативною інформацією Міністерства фінансів за січень-жовтень 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 1 414,3 млрд грн. Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження: 299,7 млрд грн – податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів; 169,3 млрд грн – податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, з яких зібрано 280,8 млрд, відшкодовано – 111,6 млрд грн; 140,0 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військового збору; 108,7 млрд грн – податку на прибуток підприємств; 88,1 млрд грн – акцизного податку; 48,5 млрд грн – рентної плати за користування надрами; 25,4 млрд грн – ввізного та вивізного мита. При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 102,6% (+14,8 млрд грн), Державною митною службою – 97,3% (-9,0 млрд грн).

Наступним важливим джерелом доходів державного бюджету у січні-жовтні цього року стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 404,9 млрд грн. Найбільшим донором грантової підтримки у січні-жовтні 2023 року були Сполучені Штати Америки (398,5 млрд грн). Також на безповоротній основі Україна отримала фінансування від Німеччини, Іспанії, Фінляндії, Ірландії, Швейцарії, Бельгії, Ісландії загальним обсягом до 6,4 млрд грн. Кошти були спрямовані до держбюджету України через Цільовий фонд Світового банку у рамках проекту PEACE in Ukraine.

У цілому, за підсумками січня-жовтня 2023 року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 2 206,0 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Водночас касові видатки державного бюджету за січень-жовтень 2023 року становили 3 113,9 млрд грн, у тому числі загального фонду – 2 346,0 млрд грн, або 95,1% від розпису звітного періоду. В результаті за 10 місяців 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 900,0 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 923,1 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-жовтень 2023 року дефіциту у сумі 1 478,0 млрд грн.

Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – жовтень 2023 року становили 1 341,4 млрд грн, або 86,3% від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 452,0 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 141,5 млрд грн ($3,1 млрд та 709,3 млн євро). Із зовнішніх джерел надійшло 889,4 млрд грн (або $24,3 млрд).

Залучені кошти від розміщень ОВДП за січень – жовтень 2023 року дозволили повністю покрити потребу в коштах, необхідних для здійснення платежів з погашення ОВДП. Загалом платежі з погашення державного боргу за січень – жовтень 2023 року склали 383,0 млрд грн (97,5% плану), платежі з обслуговування – 187,5 млрд грн (100,0 % плану).

Валютний ринок

Помірне зростання як попиту, так і пропозиції іноземної валюти на міжбанківському ринку з боку клієнтів банків минулого тижня обумовило збереження чистого попиту на іноземну валюту. Відповідний дефіцит був покритий за допомогою інтервенцій Національного банку, чисте значення яких минулого тижня становило $563 млн (порівняно із $675 млн доларів США). Міжбанківський курс гривні укріпився за тиждень майже на 1,0%.

Водночас дефіцит рахунку поточних операцій, який за дев’ять місяців 2023 року становив $5,5 млрд (порівняно із профіцитом $7,9 млрд за аналогічний період 2022 року), продовжував виступати домінуючим фактором попиту на іноземну валюту. Так, від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами за січень-вересень досягло $28 млрд (у тому числі у вересні «мінус» $3,6 млрд). При цьому, традиційні канали надходжень іноземної валюти за поточним рахунком поступово звужуються: надходження в Україну з оплати праці за дев’ять місяців 2023 року становили $9,1 млрд (дев’ять місяців 2022 року – $9,6 млрд), трансферти (переважно до сектору загальнодержавного управління) становили $18,6 млрд (дев’ять місяців 2022 року – $20,3 млрд).

Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у вересні становили $126 млн ($3,2 млрд з початку року) та забезпечувалися значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів ($2,4 млрд з початку року). Обсяг портфельних інвестицій в Україну у за дев’ять місяців 2023 року скоротився на $331 млн, що відображало передусім зменшення вкладень іноземних інвесторів у державні боргові цінні папери, а також банків та корпоративного сектору. Зростання обсягу готівкової валюти поза банками у вересні прискорилося до $775 млн ($8,1 млрд за січень-вересень 2023 р.).

Фінансовий сектор

За даними Національного банку показники адекватності капіталу банківської системи України продовжують залишатися високими. Станом на 1 жовтня 2023 року адекватність регулятивного капіталу банків України становила 25%, основного – 14,8%, що понад як удвічі перевищує мінімальні нормативні вимоги Національного банку. Збереженню високої капіталізації сприяють позитивні фінансові результати банків – за вісім місяців 2023 року чистий прибуток банківської системи перевищив 95 млрд грн (рентабельність капіталу – 64,7%).

Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) зберігається на рівні близько 680 млрд грн, у тому числі близько 480 млрд грн – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності продовжують виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту зменшують обсяг вільної ліквідності в банківській системі. Надлишок ліквідності обумовлює низький попит банків на кредити рефінансування, залишок заборгованості, за якими скоротився до рівня менше 2,5 млрд грн, та утримання ринкових ставок на рівні нижньої межі ставок за операціями НБУ (з 15.09.23 становить 16%).

На умовах програми «Доступні кредити 5-7-9%» минулого тижня банками було видано 589 пільгових кредитів на загальну суму 2,4 млрд грн, з них близько половини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою перевищила 40,5 тисяч на загальну суму 158 млрд грн. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку сільгоспвиробництва та антивоєнні цілі.

Богдан Данилишин

Ексміністр економіки, ексглава Ради Нацбанку, завідувач кафедри КНЕУ ім. Гетьмана