Чому зарплати держслужбовців збільшаться, а освітян – ні. Пояснення голови бюджетного комітету Ради

В українському бюджеті на 2025 рік зросли витрати на міністерства та відомства. Однак видатки на освіту та медицину удвічі менші. Про це розповіла голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтерв'ю Інтерфакс-Україна.

«Бюджет балансували за рахунок соціалки, тому що за рахунок чогось іншого його балансувати неможливо. Наступні за видатками категорії – освіта й медицина, і кожен з цих бюджетів удвічі менший, ніж відведений на соціалку, там складно щось результативно оптимізувати», – зауважила Підласа.

Голова комітету ВР з питань бюджету розповіла, що найбільше видатків на 2025 рік скоротили у Пенсійному фонді – на 34 млрд грн:

«Основний тягар зі скорочення взяв на себе Пенсійний фонд. Там є кілька причин. Я не впевнена, що це залишиться так у фінальній версії бюджету, тому що це, звісно, точка напруги. Фактично це скорочення програм Мінсоцу для конкретної людини, яка отримує допомогу, ніяк не відобразиться на її житті: всі, хто отримував її, будуть отримувати й надалі».

Роксолана Підласа зауважила, що у бюджеті на 2025 збільшилися витрати на міністерства та відомства. Однак, за її словами, зросли не зарплати держслужбовців, а видатки.

«Якщо зібрати видатки на оплату праці по всіх програмах, окрім сектору безпеки й оборони, то у 2025 очікується зростання на 12,3%. Це грейдова система. Зросли не зарплати як такі, а видатки, оскільки ця система передбачає урівнювання всіх державних органів і підведення їх до єдиних стандартів. У підсумку всі органи влади страшно незадоволені, тому що в найменш оплачуваних спеціалістів зарплата зросла, а в тих, у кого вона була більша, повністю урізалась», – сказала народна депутатка.

Голова комітету зауважує, що у зв'язку з цим, виникли проблеми та питання. Однак грейдова система оплати праці є однією з вимог Європейського Союзу: «Тут є проблема і питання, тому що це кваліфіковані люди, і ми не хотіли б їх втрачати у державній службі, але був прийнятий такий підхід».

За інформацією Мінфіну, середня заробітна плата в органах влади у серпні становила близько 55 тис. Як зауважила, Підласа тут враховується заробіток працівників антикорупційних органів та судів.

«А ви підіть і спробуйте зменшити оплату праці в антикорупційних органах – це неможливо, я вам чесно і відверто це скажу. Плюс, на середнє значення сильно вплинули відпустки і виплата «відпускних», весною, наприклад, середня зарплата була нижчою», – додала Роксолана Підласа.

Нагадаємо, що голова Нацагентства з питань держслужби Наталія Алюшина розповіла, що з 1 січня 2024 року Україна перейшла на нову систему оплати праці держслужбовців. Попри складну ситуацію в економіці країни, Міністерство фінансів знайшло додаткові 22 млрд грн для фінансування заробітної плати чиновників.

Також Наталія Алюшина розповіла, що працівники Мінфіну, Мінекономіки, Мін’юсту, Мінцифри отримують вищі зарплати у порівняні з іншими міністерствами. Однак такий розподіл суперечить концепції реформи, що полягає у тому, аби однакові функції в різних міністерствах оплачувалися на рівних умовах.