Копійка став очільником Університету Шевченка. Досье
Копійка очолював Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка з 2008 року
Наказом Міністерства освіти і науки України виконувачем обов’язків ректора КНУ призначено директора Навчально-наукового інституту міжнародних відносин Валерія Копійку. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на наказ Міністерства освіти та науки України.
У наказі за підписом міністра освіти Оксена Лісового зазначається, що Валерій Копійка очолюватиме Університет Шевченка до призначення керівника закладу в установленому порядку чи призначення іншого виконувача обов'язків, але не пізніше, ніж 29 жовтня 2026 року.
Студентський парламент КНУ вже надіслав запрошення новопризначеному виконувачу обов’язків ректора на відкриту зустріч зі студентами.
«Бажаємо Валерію Володимировичу сил і витримки у відновленні довіри до Університету та ролі в системі вищої освіти України, утвердженні його авторитету, а також у формуванні якісно нового освітнього середовища», – йдеться у повідомленні Студентського парламенту КНУ.
Хто такий Володимир Копійка
Валерій Володимирович Копійка народився 5 березня 1962 року у Києві – український політолог-міжнародник та науковець. Директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин (ННІМВ) КНУ імені Тараса Шевченка, доктор політичних наук (2004), професор (2007).
У 1984 році закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського державного університету.
- 1990 р. – захистив кандидатську дисертацію.
- 2004 р. – захистив докторську дисертацію.
Уся професійна кар'єра Валерія Копійки пов'язана з Альма-матер:
- З 1990 р. – асистент кафедри міжнародних відносин та зовнішньої політики.
- З 1996 р. – доцент кафедри.
- З 2007 р. – професор кафедри, заступник директора ІМВ з навчальної роботи.
- З 8 травня 2008 р. – заступник директора Інституту.
- З 17 червня 2009 р. – директор Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка.
Проходив стажування та читав лекції у вищих навчальних та наукових закладах Бельгії (Вільний університет м. Брюссель), Великої Британії (університет м. Халл), Болгарії (Південно-Західний університет ім. Неофіта Рильского, м. Благоєвград).
Спеціалізується на питаннях європейської інтеграції та зовнішньої політики країн Західної Європи. Підготував шістьох кандидатів наук. Вільно володіє французькою мовою.
Що передувало призначенню
Учора, 29 квітня, стало відомо, що Міністерство освіти і науки України звільнило ректора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова у зв’язку із закінченням контракту. А вже 27 травня в університеті відбудуться вибори ректора. Академічна спільнота має обрати керівника ключового вишу країни на наступні п’ять років.
Володимир Бугров, який очолював університет з 2021 року, підтвердив намір балотуватися знову. І вже на старті перегонів він перебуває в епіцентрі одразу кількох резонансних скандалів.
Перший – «корупційний». Національне агентство з питань запобігання корупції перевірило декларацію Бугрова за 2023 рік і стверджує, що нарахувало порушень майже на 900 тис. грн. Ректор звинувачення відкидає і називає їх політичним замовленням. Шевченківський районний суд Києва дійсно відхилив низку претензій НАЗК, але визнав Бугрова винним у порушенні, що пов’язане з використанням недорогого автомобіля сина. За даними відомства, ректор не вказав у декларації синів Volkswagen Golf 2015 року, вартістю 660 тис. грн, яким він нібито регулярно користувався. Ректор оскаржує і це рішення.
Другий – «інтимний». «Секс‑скандал» тягнеться за Бугровим з 2022 року, і перед черговими виборами ректора він отримав нове продовження: в анонімному Telegram‑каналі з’явилося відео інтимного характеру, на якому, за твердженням авторів, фігурує ректор. Міністерство освіти і науки створило комісію з перевірки діяльності Бугрова, причому її ініціатором виступив сам університет. Втім Студпарламент університету Шевченка має сумніви щодо незалежності перевірки, доки Бугров на посаді. Студентське самоврядування навіть оголосило акцію протесту проти Бугрова, що відбулася 1 квітня під стінами червоного корпусу.
Коментарі — 0