Чи «переплюнуть» Бадоєв з Коляденко Індію та Індонезію
24 серпня на День Незалежності України традиційного військового параду не буде. Президент Володимир Зеленський натомість пообіцяв святкування «у новому форматі»: в Офісі глави держави запланували провести Ходу гідності та виплату премій військовим. «Хрещатиком пройдуть представники рiзних вiйськ, а також медики, вчителi, волонтери», - розповів очільник ОПУ Андрій Богдан.
Після Ходи має відбутися грандіозний концерт. Рішення Зеленського про відмову від параду розкритикували й політики з інших парламентських партій, і представники інтелігенції. Так, ексвіцеспікер, члена «Європейської Солідарності» Ірина Геращенко назвала таку ідею глави держави «жирним стратегічним мінусом». «Цей парад потрібен був цивільним - бачити, як змінюється українська армія, як набирається сил і потужності, як модернізується. Цей парад потрібен був військовим - гордо пройтися головним проспектом країни і продемонструвати міць»,- підкреслила Геращенко.
Позаяк, серед українців є й чимало прибічників скасування параду. Їхній головний аргумент звучить приблизно так: «Танки потрібні на Донбасі, а гроші краще роздати тим, хто їх потребує».
Режисерами масового дійства стали Алан Бадоєв та Олена Коляденко – до цього вибору діячі мистецтва та журналісти поставилися неоднозначно. Бадоєв – відомий кліпмейкер, він ставив «Євробачення-2017». Коляденко – хореограф-постановник шоу-балету Freedom. Водночас режисування кліпів, концерту та балетного шоу не мають нічого спільного із постановкою офіційних урочистих подій. Так, народний артист Анатолій Матвійчук шокований вибором режисерів дійства. Він підкреслює свою повагу до Бадоєва та Коляденко, але переконаний, що ставити Ходу мали інші люди. «Мій мозок вибухає безліччю яскравих картинок і несподіваних режисерських знахідок, які я навіть озвучувати боюсь. А раптом вони у цей день стануть реальністю!.. День Незалежності – це зовсім інше. Це глибока і трагічна історія віри й боротьби українського народу. Це криваве і драматичне сьогодення української держави, яка відчайдушно бореться за своє існування. Це сльози, біль і туга за тисячами загиблих. Це гордість і безмежна вдячність тим, хто нині захищає нас на передовій...», - зазначає він.
Днями вже відбулася перша репетиція Маршу гідності: на злітній смузі заводу «Антонов» військові та представники інших силових формувань України відпрацювали сценарій подій.
Організатори святкування розкрили деякі подробиці дійства. Відомо, що в ньому братимуть участь п'ять оркестрів, українські зірки світової оперної сцени, 18 піаністів і народні артисти України. На урочистій частині заходу співатиме ONUKA – Ната Жижченко, а саунд-продюсер гурту Євген Філатов (відомий також як The Maneken) спродюсує музику до однієї з частин події. Гімн України заспіває Тіна Кароль. Також відомо, що у Ході гідності візьмуть участь відомі на весь світ оперні співаки Андрій Романенко та Євген Орлов (Лауреат конкурсу Пласідо Домінго, соліст Берлінської державної опери), оперні співачки Оксана Крамарева (Лауреатка конкурсу Пласідо Домінго «Опералія») та Анжеліна Швачка. Спеціальним гостем події стане легендарний український композитор Мирослав Скорик.
Утім, режисерські рішення Бадоєва та Коляденко втаємничені – українці зможуть їх оцінити не раніше 24 серпня.
Поки що ж «Главком» публікує підбірку п’яти найнезвичайніших святкувань Дня незалежності у різних країнах світу.
Індія
Святкує День незалежності 15 травня. З 1947 року відзначає свободу від британських колонізаторів.
Масштабне яскраве шоу – так можна коротко охарактеризувати дійства, які відбуваються в різних куточках країни. Починається святковий день традиційно із підняття прапору у Червоному Форті – цитаделі у столиці країни Делі та промови прем’єрміністра Індії (і містах чи селищах – місцевими очільниками). Після цього – яскрава та видовищна феєрія, причому не лише в Делі – там якраз проходить досить скромне святкування з молитвами дітей про мудрість, терплячість, добро та любов, альтруїзм та надію для кожного громадянина. А от, скажімо, в Бенгалугу (столиця штату Карнатака на півдні країни) військові того річ презентували мото- з елементами файєршоу.
У цьому ж місті школярі продемонстрували реконструкцію боїв корінного населення із колонізаторами
У Ченнаї – велике місто на півдні Індії – на вулиці вийшли трансгендери в костюмах Бхарат-Мата – персоніфікація Індії у вигляді богині-матері.
У всіх регіонів є спільна традиція: випускати в небо повітряних зміїв – саме вони вважаються символом незалежності. З року в рік у небо над країною злітають сотні зміїв.
Фінляндія
Святкує День незалежності 6 грудня. З 1917 року відзначає свободу від Російської Імперії.
Традиції святкування повністю протилежні яскравим індійським. По-перше, цей день більшість фінів воліє не виходити на вулиці, а провести вдома з родиною біля телевізора. У цей день фінський національний мовник YLE показує фільм «Невідомий солдат» (Tuntematon Sotilas) - про Другу світову війну у Фінляндії.
Утім, у смаколиках фіни собі не відмовляють.
По-друге, в цей день фіни запалюють свічки і ставлять їх біля вікна: дві свічки біло-синього кольору (колористика прапору). У цей день традиційно відвідують кладовища. У всіх містах чиновники покладають квіти на могили військових, іноді відбувається хода зі свічками, в якій беруть участь студенти та діти.
Індонезія
Святкує День незалежності 17 серпня. З 1945 року відзначає свободу від нідерландських колонізаторів.
Традиційно індонезійські високопосадовці одягають на свято національні костюми, які символізували кожен із регіонів країни. Неодмінним елементом святкування є також промова глави держави до Дня проголошення незалежності. Над офіційними будівлями піднімають прапори.
У День незалежності в Індонезії основною подією є гра в намащене (олійне) дерево. Для організації цієї традиційної гри потрібні високі горіхові дерева, призи і багато олії. Стовбури дерев обрізають і розташовують вертикально з прив’язаними зверху призами.
Чоловіки мають лізти на вершину конструкції – за допомогою один одного чи самостійно, – щоб дістатися подарунків. Як видно на фото, подарунки переважно суто символічні – щоправда, на самісінькій вершині є і справді цінні призи: приміром, велосипед.
Гра відбувається у всіх регіонах Індонезії.
Гана
Святкує День незалежності 6 березня. З 1957 року відзначає свободу від британських колонізаторів.
У цей день на майдан Незалежності у столиці Гани Аккрі сходяться тисячі громадян, щоб подивитися парад. Однак на парад виходять не лише військові, а й поліція та студенти – кожна з груп одягнена в один з кольорів прапору: червоний, жовтий, зелений.
Після параду дійство на головній площі міста продовжується: костюмовані шоу із елементами етнічних танців.
Після цієї офіційної церемонії розпочинаються веселощі на одному з кращих пляжів: міста Кокробіте, що розташоване за 30 км від столиці. Там проходять різні пляжні ігри, неодмінно – під бій барабанів.
Австралія
Святкує 26 січня. По суті, є не Днем незалежності, а Днем заснування Австралії
Назвати екстравагантним святкування Дня незалежності в Австралії не можна. Проте видовищним – справедливо. Щороку Сідней організовує перегони суден: яхт, паромів.
Для святкування цього дня непритаманний офіціоз – навпаки, вся країна вибухає фестивалями та концертами. Кожна родина влаштовує барбекю – бажано на пляжі. Переважно основні веселощі в цей день відбуваються саме на пляжах.
У Мельбурні щороку відбувається Мультикультурний парад, на якому представники різних країн світу, спільноти яких є в Австралії, влаштовують невеличке шоу. Австралія пишається своєю мультикультурністю.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0