Німеччина ввела платіжні картки для українських біженців: як це вплинуло на працевлаштування

Нещодавно в Німеччині було введено систему соціальних платіжних карток. Тепер кожен четвертий біженець вирішив або повернутись до України, або почати працювати. Про це пише видання Bild.

Вернер Хеннінг із Християнсько-демократичного союзу був серед перших керівників місцевих адміністрацій, хто ввів ці карти для біженців у районі Айхсфельд у Тюрінгії 1 грудня 2023 року. В інтерв'ю для Bild він розповів про успіхи, досягнуті завдяки цій системі безготівкових соціальних виплат.

За чотири місяці із 400 мігрантів, яким видано карти, 56 людей повернулися на батьківщину, а 43 планують незабаром піти працювати. «Це великий успіх. Ми дали зрозуміти, що для постійного перебування в Німеччині необхідно увійти у світ праці. Платіжна картка створила важливі стимули для біженців, щоб вони взяли на себе більше відповідальності за своє життя. Я радий, що пішов на цей ризик», – заявив Вернер Хеннінг.

Він зазначив, що запровадження карток спростило діалог щодо викликів, що виникають у контексті неправомірного використання соціальних пільг у Німеччині.

«Вперше виїзд із країни розглядався як цілком законна альтернатива небажанню працювати. Практична реалізація на низовому рівні дала відповіді на питання, які навряд чи були знайдені в інший спосіб через політичні настанови», – вважає член Християнсько-демократичного союзу.

Керівник районної адміністрації переконаний, що лише непрацюючі біженці мають отримувати соціальні платіжні картки. «Я відчуваю, що завдяки такому підходу ми досягаємо гарного прогресу в інтеграції біженців через роботу», – каже він.

У квітні цього року Бундестаг затвердив нову політику, яка передбачає створення національної системи соціальних карток для банківських операцій, призначених для біженців. Тепер, замість отримувати готівку від уряду, біженці отримуватимуть кошти на ці карти. Мета – унеможливити переказ грошей сім'ї за кордоном або контрабандистам.

Нагадаємо, Німеччина посідає перше місце у ЄС за кількістю українських біженців – за останніми підрахунками, тимчасовий захист отримали вже 1,65 млн українців. Водночас рівень зайнятості набагато нижчий, ніж в сусідніх країнах (зараз у Німеччині працює четверта частина працездатних біженців).

Експерти зазначають, що спочатку був підхід на першочергове вивчення мови. Тому результати для ринку праці стануть помітні згодом, оскільки біженцям нерідко не вдається одразу записатися на курси. Ініціатива Job-Turbo, яку уряд оголосив у жовтні 2023 року, передбачає, що на роботу тепер братимуть із знанням німецької мови на рівні A2 або B1. Мовні курси можна буде проходити паралельно до працевлаштування.