Підтримка українців у Латвії. Який тренд показало нове опитування

Цього року пожертвування на підтримку України чи біженців війни робили 38,7% населення Латвії. Такі результати опитування, проведеного у квітні Центром дослідження ринку та громадської думки SKDS. Водночас суми пожертв зменшилися, пише lsm.lv.

Цифри дещо менші, ніж у попередні два роки. Минулого року пожертвування для українців робили 41,9% опитаних, а 2022 року – 39,2%. Суми пожертв також зменшилися, але кількість жертводавців стабільна.

Результати опитування свідчать, що молоді жителі Латвії найактивніше допомагають українцям та Україні. Зокрема, найбільше пожертвувань робили опитані таких вікових груп:

• 18-24 років – 52,9%;
• 25-34 років – 47,8%;
• інші вікові групи – 30–38%.

Також найактивнішими донорами є люди із вищою освітою – таких 46,8%. Найбільше жертвують коштів люди латвійської національності – таких 52,4%, серед опитаних інших національностей – 19,1%. Водночас минулого року пожертвування для підтримки українців робили на 4% більше латишів.

Частка людей, які бойкотували товари з політичних міркувань, тобто відмовилися купувати товари через країну виробництва або через те, що виробник не припинив співпрацю з Росією, за рік практично не змінилася. 31,8% респондентів цьогорічного опитування вказали, що зробили це, що на 0,1% більше, ніж рік тому. При цьому серед активних бойкотувальників 46,1% громадян Латвії і 11,2% людей, які мають інше громадянство, але живуть у Латвії.

Чому зменшилась підтримка українців?

Експерти пояснюють зниження сум пожертв тим, що значна кількість біженців уже влаштувалися на роботу і тепер менше людей потребують термінової допомоги.

Керівник Ziedot.lv Рута Діманта зазначила, що пожертвування як українським біженцям, так й Україні є стабільними з точки зору цифр, але суми пожертвувань зменшилися. Це пов’язано з тим, що війна триває третій рік. Люди, які шукали притулку в Латвії на початку війни, вже зуміли влаштуватися, і зараз в них проблеми такі ж, як у жителів Латвії. Тому потреба в невідкладній допомозі зменшилася, за винятком, наприклад, курсів латиської мови. Щодо допомоги Україні, то здебільшого вона йде на військові потреби – оборону.

«Підтримка стабілізувалася. Якщо на початку війни була велика громадська активність, багато пожертвувань, то на другому році війни коло підтримки стабілізувалося – люди і компанії, які досі підтримують, стабільні. Причини різні: по-перше, війна, по-друге, у людей, у бізнесу є свої потреби, і ми також зосереджуємося на інших проблемах, шок першого часу пройшов...», – сказала Діманта.

Петеріс Грубе, голова Ризького центру підтримки українців, також зазначив: «Цілком логічно і зрозуміло, що через два роки активність впала порівняно з активністю на початку війни. Це зрозуміло, тому що всі втомлюються від війни».

Він зазначив, що всілякі курси – мовні, для відкриття бізнесу та інші – все ще є вдосталь, і вони легко доступні, але загальна підтримка з боку громадськості знизилася. «Треба пам’ятати, що поки українці воюють, вони борються не лише за свою свободу, а й за нас», – зазначив він.

Нагадаємо, уряд Латвії затвердив новий держстандарт освіти, згідно з яким російську мову поступово припинять вивчати у школах країни як другу іноземну.