Російський ринок облігацій наблизився до хвилі банкрутств

Російський ринок корпоративних облігацій наближається до масштабної хвилі дефолтів на тлі економічної кризи та наслідків війни проти України. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на Службу зовнішньої розвідки України.

Росіяни шукають альтернативу депозитам

У СЗР зазначають, що через зниження прибутковості банківських депозитів росіяни почали активно вкладати кошти в облігації, сподіваючись отримати вищі доходи. Водночас аналітики дедалі частіше попереджають про високі ризики втрати заощаджень.

«За оцінками аналітиків, близько 25% російського ринку облігацій уже перебуває в зоні ризику дефолту. Це означає, що значна частина інвесторів може не отримати ані відсотків, ані повернення вкладених коштів у разі банкрутства компаній-емітентів», – повідомили у зовнішній розвідці.

За даними СЗР, тенденція до зростання кількості дефолтів у Росії посилюється. Лише у першому кварталі 2026 року зафіксовано 11 банкрутств компаній, які випустили облігації.

Кількість дефолтів зростає

Для порівняння: стільки ж дефолтів було зафіксовано за весь 2024 рік, тоді як у 2025 році їхня кількість зросла до 24. У розвідці пов’язують погіршення ситуації з наслідками війни та поступовим виснаженням російської економіки.

«Висока ключова ставка Центробанку РФ робить кредити для бізнесу надто дорогими, а податковий тиск, зростання ПДВ і падіння споживчого попиту лише поглиблюють кризу», – зазначили у СЗР.

Також у розвідці наголосили, що у 2026 році російським компаніям доведеться повернути близько 6,6 трлн рублів боргів, що створює критичне навантаження на їхній фінансовий стан.

Війна посилює тиск на економіку

На тлі економічних проблем російська влада продовжує збільшувати витрати на війну та оборонний сектор, що додатково посилює тиск на фінансову систему країни.

Нагадаємо, часткова мобілізація у Росії була оголошена у вересні 2022 року після серії невдач армії РФ на фронті. Тоді країну залишили сотні тисяч росіян, значна частина яких виїхала до Казахстану, Грузії, Вірменії, Туреччини та країн Європи.

Після мобілізації у РФ різко загострився дефіцит кадрів у промисловості, ІТ-секторі, транспортній галузі та сфері послуг. Російський бізнес неодноразово заявляв про нестачу працівників, а влада була змушена посилювати контроль над ринком праці та спрощувати залучення робітників із країн Центральної Азії.

На тлі війни та санкцій економіка Росії також зіткнулася зі зростанням бюджетного дефіциту, високими кредитними ставками та падінням інвестиційної активності. Експерти неодноразово попереджали, що нова хвиля мобілізації може ще більше посилити економічний тиск на РФ та прискорити відтік кваліфікованих спеціалістів з країни.