Життя переселенців у Норвегії: яке житло та допомогу отримують українці

У Норвегії знайшли притулок понад 30 тис. українців. Для легалізації тут треба отримати тимчасовий колективний захист: це дає право проживати в країні, користуватися соціальними пільгами, навчатися та звертатися за медичними послугами. Тобто переселенці мають такі самі права, як і норвежці, окрім права голосу на виборах. Про це йдеться у програмі «Ранок Вдома».

Після приїзду до Норвегії всі українці мають зареєструватись у спеціальному таборі для біженців. Там вони здають відбитки пальців та оформляють необхідні документи. Переселенців забезпечують речами першої потреби. Після цього їх спрямовують до мутаків – це місця, де українці чекають на розселення.

«Це поселення для біженців. Максимальний термін перебування там – пів року. Тобто через шість місяців вас мають розселити у приватне житло. Це може бути або кімната у загальній квартирі, але з комфортними для вас умовами, або окрема квартира. Норвежці намагаються дати українцям окреме житло», – пояснює волонтер, громадська активістка в Норвегії Олена Івашкіна.

У мутаках українці також проходять медогляди. Беруть аналіз крові, роблять флюорографію. Обстеження залежить від статі, віку, супутніх хвороб.

Міграційна служба Норвегії визначає, у якій комуні доведеться жити біженцям. Втім, тут враховують побажання переселенців. До речі, є такі українці, яких дали притулок родини норвежців. Тобто вони не проживали у мутаках.

Загалом Норвегія намагається якнайшвидше інтегрувати українців. Для цього навіть є спеціальна програма інтродукції. Це ознайомлювальний курс для наших переселенців, де пояснюють, як усе влаштовано у країні. Триває курс приблизно дев'ять місяців. Поки вчишся там, отримуєш гроші від держави. У різних комунах виплати різні. Втім, середня сума після сплати податків становить 1 300 євро на дорослого.

«Кожному біженцю розробляють інтродукційну програму з куратором. Саме він вирішує, на які заняття ходитиме українець. Тобто вам платять за те, що ви виконуєте все, що вам придумали і в тому числі шукаєте собі практику. Українцям пропонують варіанти, що відповідають освіті, досвіду та цілям. Протягом інтродукційної програми допомагають зробити резюме, пояснюють робочу етику та принципи, за якими живе суспільство», – проводить волонтер.

Практика, яку українці проходять під час інтродукційної програми, часто стає першим місцем роботи.

«Багато українців працевлаштовано. Наприклад, у Тронхеймі – 30% зареєстрованих біженців. Це при тому, що серед 100% є пенсіонери, студенти та діти. Українці швидко працевлаштовуються. Особливо ті, хто знав англійську, або почав вивчати норвезьку», – резюмувала Олена Івашкіна. Крім того, Норвегія радо інтегрує українських дітей. Усі вони мають відвідувати місцеві навчальні заклади.

Нагадаємо, українська родина пів року отримувала майже 5500 євро на місяць від центру зайнятості в регіоні Гарц (федеральна земля Саксонія-Анхальт). Це мало суспільний резонанс – німці були обурені такою кількістю грошей, які були витрачені на біженців. Щоправда, виявилось, що на руки українці отримують лише п'яту частину коштів, що виділяються Німеччиною.