«Промислові кошмари» Європи стають реальністю – Bloomberg

Величезні державні гроші у вигляді субсидій не змогли пробудити Європу від її промислового кошмару: шрами від війни в Україні та конкуренція між США та Китаєм б'ють по енергоємних секторах, таких як хімічна промисловість, погрожуючи робочим місцям, а також тиснуть на виробників автомобілів, таких як Volkswagen.

Як пише оглядач Bloomberg Лайонел Лоран, інвестиції мали стати геополітичною зброєю для захисту цінних ланцюжків поставок та досягнення кліматичних цілей, але принесли лише розчарування та провал для політики блоку.

Шведський виробник акумуляторів для електромобілів Northvolt скорочує робочі місця та продає активи на тлі уповільнення попиту, лише через кілька місяців після отримання субсидій у розмірі €912 млн на будівництво заводу в Німеччині.

Запланований проєкт заводу з виробництва чіпів Intel у Німеччині, на який виділено субсидії у розмірі €10 млрд, було відкладено після того, як компанія вирішила скоротити витрати.

Проблема із новими проєктами виникла давно. Ще 2021 року фактичне виробництво акумуляторів у ЄС становило лише 26% від заявленої потужності, згідно з аудиторським органом ЄС.

«Європа не має промислової політики», – констатував Лука де Мео, голова автовиробника Renault SA.

Європейські еліти стикаються із важким вибором. Їм належить вирішувати питання, чи продовжувати інвестувати величезні бюджетні гроші в такий сектор, як акумулятори, коли більше половини європейських автомобільних заводів перебувають під загрозою закриття чи скорочень.

Перспективи виправити ситуацію є?

Є принаймні розуміння, що перспективи блоку похмурі. Нещодавня доповідь Маріо Драгі, який закликає до збільшення інвестицій для розбудови економіки Європи, стала основою для ухвалення політичних рішень на наступні п'ять років. Однак це сталося запізно, коли в реальності втілилися гірші прогнози.

Політичні та національні розбіжності все ще глибокі. Франція та Німеччина, об’єднані в думці про переваги розвитку мегакомпаній, розходяться майже в усьому іншому, а їхні лідери втрачають довіру виборців. Менші країни-члени ЄС побоюються спотворювального впливу субсидій їхніх більших сусідів, які мають робити все, щоб не відставати від Вашингтона та Пекіна.

І з огляду на те, що зараз оголошено заборону двигунів внутрішнього згоряння до 2035 року, деякі розчаровані інвестори та керівники тихо сподіваються, що політики перестануть втручатися.

«Замість того, щоб спрямовувати гроші в Solyndra (компанію у сфері сонячної енергетики, яка збанкрутувала, незважаючи на державну підтримку), – чому б не дозволити США та Китаю домінувати в чіпах і акумуляторах, а Європі зберегти свої переваги, окремо не підтримати аерокосмічного гіганта Airbus?» –  риторично запитує автор матеріалу. 

На думку оглядача Лайонела Лорана, якщо витрати на енергоносії є конкурентним недоліком для промисловості ЄС, це окремий виклик. Необхідно нарощувати витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи, дотримуватися м'якшої грошово-кредитної політики та більш інтегрованого єдиного ринку. «Виявляється, розробляти промислову політику справді складно. Можливо навіть складніше, ніж виробляти батареї. Але спробувати однаково варто», – робить висновок оглядач агентства.

Нагадаємо, п'ять найбільших економічних інститутів Німеччини погіршили прогноз темпів зростання ВВП Німеччини на 2024 рік, очікуючи зниження макроекономічного показника на 0,1%. Згідно з опублікованим пресрелізом Інститутів економічних досліджень Мюнхена, Берліна, Дрездена, Галле та Ессена, за підсумками 2024 року внутрішній валовий продукт ФРН знизиться на 0,1%. Стримане зростання очікується у 2025 році та 2026 роках на 0,8% та 1,3% відповідно.