Європі доведеться відновити діалог з Росією через позицію США – Стубб

Європейським країнам у майбутньому доведеться повернутися до дипломатичної взаємодії з російським керівництвом. Проте цей крок безпосередньо залежатиме від того, наскільки інтереси Європи збігатимуться з курсом Вашингтона. Про це інтерв’ю газеті Helsingin Sanomat заявив президент Фінляндії Александр Стубб, інформує «Главком».

Александр Стубб зауважив, що наразі існують різні погляди на рівень небезпеки з боку Москви по обидва боки Атлантики.

«У Європі Росію розглядають як найбільшу загрозу безпеці, тоді як у Сполучених Штатах це не обов’язково сприймається саме так», – вважає фінський президент.

Тож Стубб визнав те, що в якийсь момент «у інтересах Європи буде відновити дипломатичні канали з Росією». 

«Це, ймовірно, залежить від того, чи відповідає інтересам Європи поточна політика США щодо Росії чи України. Якщо відповідь така, що, можливо, ні, то ми, ймовірно, наближаємося до моменту, коли деякому європейському лідеру варто буде скоординовано взаємодіяти з президентом Путіним. Ця дискусія ведеться серед європейських лідерів протягом останніх двох років», – сказав Стубб.

Водночас Александр Стубб акцентував на тому, що саме Україна зараз відіграє вирішальну роль у стримуванні російської агресії, не даючи їй поширитися на решту європейських держав.

«Україна має найбільшу та найсучаснішу армію в Європі. Європі потрібна Україна для стримування Росії, бо навіть після закінчення війни російська загроза не зникне. Для нас було б вигідно, якби Україна була членом і ЄС, і НАТО», – додав Стубб.

Нагадаємо, президент Фінляндії Александр Стубб висловив скептицизм щодо прогнозів премʼєр-міністра Польщі Дональда Туска про можливість нападу Росії на країни НАТО протягом найближчих місяців.

Посадовець закликав зберігати спокій та зосередитися на зміцненні обороноздатності Європи. Стубб наголосив, що наразі не бачить стимулів для Росії випробовувати на міцність статтю 5 договору НАТО. За його словами, хоча гібридні загрози залишаються постійним фактором, прямого військового тестування східного флангу Альянсу він не очікує.

Також «Главком» раніше повідомляв, що Росія розглядає можливість проведення локальної військової акції в акваторії Балтійського моря, щоб прощупати ґрунт і вивчити готовність НАТО до відповіді. Кремль цілком може зважитися на точковий крок, наприклад, на встановлення контролю над невеликим островом, аби продемонструвати свою силу без розв'язання повномасштабної війни.

Окрім того, естонська розвідка виявила в соціальних мережах скоординовану інформаційну атаку, спрямовану на популяризацію концепції так званої «Народної республіки Нарва». У Таллінні серйозно занепокоєні, що подібні вкиди можуть бути медійною прелюдією до реалізації «гібридного сценарію», який Росія вже випробовувала в Україні у 2014 році.