Соратниця Порошенка розповіла, чого очікує у новому законопроєкті про мобілізацію

Членкиня комітету Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони Ірина Фріз проаналізувала ефективність чинного мобілізаційного законодавства та окреслила вимоги до нових ініціатив уряду. За її словами, попри успішний старт у 2024 році, зараз процес стикнувся з серйозними викликами. Про це Ірина Фріз заявила у коментарі «Главкому».

Нардепка зазначила, що зміни, ухвалені навесні 2024 року, давали результат упродовж травня та всього літа. Проте згодом ситуація погіршилася через низку факторів.

«Ми за травень, літо і навіть на початок вересня 2024 року мали позитивну динаміку у мобілізації завдяки змінам, які були ухвалені. Проблема в тому, що уряд так і не розробив рішення по термінах служби, що було передбачено в прикінцевих положеннях. Крім того, в серпні 2024-го парламент запровадив зміни щодо декриміналізації СЗЧ, що суттєво вдарило по обороноздатності. Після цього вже у вересні-жовтні було зафіксовано збільшення кількості СЗЧ. А згодом влада просто перекинула питання мобілізації на військових», – вважає Ірина Фріз.

Ірина Фріз наголосила: якщо новий законопроєкт пропонуватиме лише посилення примусу та збільшення відповідальності, він приречений на провал.

«Якщо в новому законі не буде відповідей на питання термінів служби, ротації та збільшення грошового забезпечення – він не змінить суспільне ставлення до мобілізації. І матиме примарні шанси пройти через Верховну Раду», – впевнена членкиня оборонного комітету.

За словами парламентарки, Міністерство оборони обіцяло презентувати фінальні пропозиції комітету ще до офіційної реєстрації документа. Це необхідно для того, щоб представники всіх фракцій могли узгодити позиції та уникнути ситуації, коли парламент просто «загортає» урядовий проєкт у сесійній залі.

Такий підхід, за переконанням Фріз, дозволить створити дієвий механізм, який буде підтриманий і депутатами, і суспільством.

Нагадаємо, вже зараз, навіть до появи чернетки нового законопроєкту, можна прогнозувати, що дискусії навколо нього будуть, м’яко кажучи, жвавими. Достатньо згадати перипетії прийняття чинного закону про мобілізацію, який Верховна Рада ухвалила в квітні 2024 року. Перший урядовий варіант був відкликаний через жорстку критику та безперспективність проходження в парламенті, друга «лайтовіша» версія була внесена в січні 2024-го. До неї депутати запропонували понад чотири тисячі правок, деякі одіозні норми (можливість арешту майна, блокування банківських рахунків військовозобов’язаних, обов’язкової реєстрації в електронному кабінеті тощо) були виключені з остаточної редакції. Натомість за наполяганням Генштабу була прибрана ключова норма щодо демобілізації після 36 місяців безперервної служби. У прикінцевих положеннях закону було вказано, що Кабмін має у стислі терміни підготувати окремий законопроєкт щодо демобілізації, але цього так і не сталося.

Наприкінці березня Міністерство оборони вперше представило комітету Верховної Ради з питань національної безпеки, оборони та розвідки нариси свого бачення реформи мобілізації. Член комітету від «Слуги народу» Єгор Чернєв розкрив окремі деталі цієї концепції.

Раніше голова фракції «Слуга народу» та член комітету Верховної ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Давид Арахамія заявив, що процес оновлення законодавства щодо мобілізації в Україні перебуває на завершальному етапі. Невдовзі нові правила будуть представлені народним депутатам та громадськості.

До слова, очільник Офісу президента Кирило Буданов розповів, що упродовж останніх пів року Україна виконує мінімальний план мобілізації.

За словами Буданова, труднощі з мобілізацією виникають, але вони закономірні та є наслідком тривалої війни в Україні. «Проблеми з набором людей на війну, після того як війна триває вже 12,5 років, – це абсолютно закономірний розвиток подій», – вважає він.