Мюнхен. Ніколи чи знову?

Триденна 61-ша Мюнхенська безпекова конференція зібрала 60 лідерів держав та урядів. У рамках цього форуму уперше український президент сконтактував із посадовцями нової адміністрації Білого дому: віцепрезидентом США Джей Ді Венсом та держсекретарем Марко Рубіо. Головною темою зустрічі мала бути війна Росії проти України.

Певно, ця Мюнхенська конференція стала однією з найтривожніших за всю історію свого проведення. Після неї глава польського уряду Дональд Туск у себе на сторінці в  написав: «Як історик і політик, єдине, що я можу сьогодні сказати: Мюнхен. Ніколи знову».

Одразу після закінчення Мюнхенської конференції з безпеки президент Франції Емманюель Макрон покликав лідерів європейських країн на екстрений саміт до Парижа – сьогодні, 17 лютого. На ньому європейські лідери обговорять, як підтримати Україну, аби Київ міг дозволити собі не погодитися на умови, про які між собою домовляються США та Росія, пише Financial Times.

«Кінець епохи», – так лаконічно описує ВВС підсумки конференції. – НАТО, Організація Північноатлантичного договору, була створена в 1949 році з головною метою – не допускати експансію колишнього Радянського Союзу в Європі. Зараз вона налічує 32 члени, в тому числі кілька східноєвропейських країн. Усі члени погоджуються з тим, що якщо одна з членів Альянсу зазнає нападу, інші повинні допомогти їй захиститися. Але після цього тижня архітектури безпеки в Європі, що склалася після Другої світової війни, більше не існує. Америка все ще в НАТО, але Європа більше не може автоматично покладатися на те, що США прийдуть їй на допомогу».

Що ж сталося у Мюнхені?

 Джей Ді Венс

Без перебільшення ключовою подією конференції можна назвати промову новоспеченого віцепрезидента США Джей Ді Венса. Європейські лідери очікували почути від нього як мінімум про війни на Близькому Сході та в Україні. Але ні – він взагалі особливо не торкався питань міжнародної безпеки.

Натомість Венс, не стримуючи себе, чихвостив європейські країни – за нібито зраду… демократичним цінностям. Тут він згадав і скасовані результати президентських виборів в Румунії, і обмеження на протести проти абортів, і політику цензурування соцмереж. Також європейці дістали на горіхи за допущення «масової неконтрольованої міграції». Особливо критикував Німеччину – на чиїй території, власне, і проходив захід – за «утиски альтернативних медіа» і заборону крайньо-правих партій.

«Якщо ви боїтеся своїх виборців, Америка не зможе нічого для вас зробити. І в такому разі і ви нічого не зможете зробити для американського народу, який обрав мене та обрав президента Трампа», – заявив Венс європейським лідерам, які зібралися в Мюнхені.

Джей Ді Венс перелякав європейців

фото: Reuters

«Якщо це просто тактичний наїзд на європейців у стилі Трампа, то нехай. Але здається, що все глибше і серйозніше. Згадайте, кого запросив Трамп на свою інавгурацію, кого підтримує і кого критикує Ілон Маск. Це тенденція. Промова Джей ді Венса може стати історичною, з точки зору оголошення ціннісного, ідеологічного розриву всередині Західного світу», – прокоментував таку палку промову український політолог Володимир Фесенко. У канву цієї логіки вкладається і груднева заява Трампа Ілона Маска про те, що Вашингтон витрачає надто багато грошей на оборону Європи в умовах зростання державного боргу Сполучених Штатів Америки.

Сам Дональд Трамп назвав виступ Венса в Мюнхені «найблискучішою промовою». «Я чув, як він говорив про свободу слова. І я думаю, що це правда про Європу: вона опинилася у програші. Вона втрачає своє чудове право на свободу слова. Я бачу це... Європі слід прислухатися і почати турбуватися», – підкреслив він.

До слова, Трамп вирішив вказати Європі на її місце не лише вербально: 12 березня США запровадить 25% мито на імпорт сталі та алюмінію до США. Господар Білого дому також анонсував нові мита на автомобілі, які можуть бути оголошені вже у квітні.

Додатковим ударом стала відмова Венса зустрітися з прем’єром Німеччини Олафом Шольцем на полях Мюнхенської конференції, повідомляє Politico з посиланням на німецьких посадовців. «Нам не потрібно з ним зустрічатися, він недовго буде канцлером», – таким було пояснення команди Венса.

Реакція Європи

Одразу після закінчення Мюнхенської конференції з безпеки європейці хутенько організувалися на «афтерпаті»: саміт щодо України у Париж до Макрона. Європейські лідери будуть збирати докупи думки після холодного душу від Венса. Вже достеменно відомо, що захід відвідають прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер, пише The Guardian, а також канцлер Німеччини Олаф Шольц, прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск. Один з європейських дипломатів запевнив: список учасників буде довгим, у зустрічі візьмуть участь і очільники урядів Італії, Іспанії, Нідерландів та Данії, а також президент Європейської ради Антоніу Кошта, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн та генеральний секретар НАТО Марк Рютте.

Шольц, який до останнього сумнівався, чи давати Україні далекобійні ракети Taurus та виступав категорично проти того, щоб цілити європейською зброєю вглиб країни-агресора, тепер бачить ситуацію по-іншому.

«Бундестаг повинен якнайшвидше ухвалити рішення про визнання війни в Україні та її серйозних наслідків для безпеки Німеччини та Європи надзвичайною ситуацією в розумінні статті 115(2) Основного закону. Це означає, що наша підтримка України, яка є сьогодні як ніколи важливою, більше не здійснюватиметься за рахунок інших завдань, які наша держава має виконувати по відношенню до своїх громадян», — сказав Шольц. Він закликав усвідомити, що дії та заяви адміністрації США означають для України, Європи та світу. «Не діяти означало б поставити під загрозу безпеку нашої країни і нашого континенту. Я цього не допущу», — наголосив він.

Цікаво, що Європа починає розуміти правоту президента Франції Емманюеля Макрона, який ще у 2018 році активно виступав з ініціативою створення «справжньої європейської армії». «Ми повинні захистити себе від Китаю, Росії і навіть Сполучених Штатів», – казав Макрон. Він звертав увагу на те, що Росія є сусідкою Європи та вже продемонструвала, на що вона здатна (йдеться, зокрема, про напад на Грузію 2008 року, анексію українського Криму та окупацію частини Донецької та Луганської областей України, – «Главком»), Макрон зазначав: «Нам потрібна Європа, яка краще захищається самотужки, не залежачи від Сполучених Штатів». Сита і сонна Європа тоді не сприйняла ініціативу молодого Макрона всерйоз.

Платіть, крихітки, платіть

Під час свого попереднього президентства, у 2018 році, Трамп сповідував ті самі погляди, що й нині, відносно НАТО. Він неодноразово ставив під сумнів основне положення Альянсу щодо взаємного захисту, і скаржився, що США дуже багато витрачають на військову підтримку Європи. Ключовою була претензія, що європейські країни не сплачують повною мірою свій внесок в оборону, який мав становити 2% ВВП – і чимало є країни не дотягували до цього показника: Іспанія, Хорватія, Канада тощо.

Щоправда, станом на 2024 рік, коли деякі європейські країни по-справжньому злякалися агресії, почали виділяти на власну безпеку значно більше. Так, згідно зі звітом НАТО у 2024 році, перше місце за обсягами витрат щодо розміру економіки посідає Польща – вона платить аж 4,12% ВВП, друге – Естонія із 3,43% ВВП. Ці дві країни за відсотком ВВП, який вони віддають, випередили навіть США з його 3,38%. Далі йдуть Латвія (3,15%) та Греція (3,08%). До першої десятки також увійшли Литва, Фінляндія, Данія, Велика Британія та Румунія. За даними звіту, витрати багатьох країн, у порівнянні з 2014 роком, зросли удвічі, утричі та навіть більше.

Внески європейських країн у безпеку у відсотках ВВП за 2014 та 2024 роки

Уже відомо, що у 2025 році 23 з 31 країни-членів НАТО витратять на оборону щонайменше 2% свого ВВП, пише The Telegraph.

За даними видання, серед країн, які досі не досягли позначки 2%, Італія, Іспанія та Канада. Втім, і вони витрачають на оборону більше, ніж минулого року. США ж у 2025-му скоротять видатки на оборону, а проте все одно їхній внесок складе понад 3,3% ВВП країни.

Однак до нових вимог, які збирається оголосити Трамп, жодна з країн не дотягує. Так, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив Politico, що планка внесків для країн-членів НАТО може підвищитися аж до 5% ВВП – принаймні, цього хоче Трамп, президент країни, яка фінансує НАТО на понад 50%. Рютте уточнив, що 2% нині вважається надто низьким показником для боротьби з загрозою з боку РФ та необхідністю озброєння України.

За словами Рютте, країнам НАТО нині не вистачає систем ППО, ракет великої дальності та танків. «Ми не платили достатньо за останні 40 років, особливо після падіння Берлінської стіни... США справедливо просять про перебалансування цього. Це логічно»,–  сказав Рютте про витрати на оборону Європи та Канади. Очільник НАТО також зауважив, що збільшення витрат на безпеку може похитнути соціальне забезпечення в країнах: урядам доведеться ухвалювати складні рішення щодо перенаправлення фінансових потоків.

Водночас Рютте заспокоїв: каже, що Вашингтон зберігає відданість НАТО, попри недавні заяви міністра оборони США Піта Гегсета про те, що європейські союзники «не можуть припускати, що присутність Америки триватиме вічно».

Трамп чітко гне свою лінію: Америці набридло платити за безпеку Європи та України. У Держдепі США «з нетерпінням чекають» відповідних пропозицій від партнерів, пише Reuters і публікує низку запитань щодо майбутніх механізмів безпеки для України, які Штати скерували до країн Європи.

Серед них:

• Що ви вважаєте гарантією безпеки за підтримки Європи, яка слугуватиме достатнім стримувальним фактором для Росії та водночас забезпечить закінчення цього конфлікту міцним мирним врегулюванням?
• Які європейські та/або треті країни, на вашу думку, могли б або хотіли б узяти участь у такій угоді?
• Чи є країни, які, на вашу думку, були б незамінні?
• Чи готова ваша країна направити свої війська на територію України в рамках мирного врегулювання?
• Якщо в рамках мирного врегулювання в Україну будуть направлені збройні сили третіх країн, якою, на вашу думку, має бути чисельність таких сил під керівництвом Європи?
• Як і де ці сили будуть розміщені і на який термін?
• Які дії мають бути готові вжити США, союзники і партнери в разі нападу Росії на ці сили?
• Які вимоги до підтримки з боку США, якщо такі є, ваш уряд вважає необхідними для своєї участі в цих механізмах безпеки?
• Зокрема, які короткострокові та довгострокові ресурси, на вашу думку, будуть потрібні від США?
• Які додаткові можливості, обладнання та варіанти технічного обслуговування ваш уряд готовий надати Україні для поліпшення її позицій на переговорах і посилення тиску на Росію?
• Що ще ваш уряд готовий зробити для посилення санкцій щодо Росії, включно з більш суворим дотриманням санкцій і ефективним застосуванням цих санкцій проти третіх країн, які надають сприяння Росії в глобальному масштабі?

Перспективи України

Слід брати до уваги, що меседжі команди Трампа часто йдуть всупереч одне одному, і для оточення нинішнього президента США нормальною є ситуація, коли хтось робить гучні заяви, а інший їх спростовує чи переінакшує. Так, після промови Венса, а також на тлі ще не забутої = розмови Трампа з Путіним телефоном, 15 лютого ввечері і європейські лідери, і дипломати, і журналісти очікували якихось пояснень від Кіта Келлога, помічника президента США та спецпредставника з питань України і РФ. І Келлог не розчарував. Він сказав, що хоча від адміністрації Трампа часто можна почути, що, мовляв, «Америка понад усе», водночас від неї ніколи не звучало «лише Америка». Так, європейські лідери отримали примарну надію на те, що Трамп не планує повністю перекладати підтримку Києва на плечі Європи.

Серед іншого, Келлог зауважив, що санкції проти «нафтодержави» РФ, як її назвав спецпредставник, стануть одним з ефективних інструментів. Келлог переконаний, що саме санкції змісять Путіна погодитися на територіальні поступки на переговорах.  Тему санкцій під час цієї зустрічі підхопив і міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Він і досі вважає, що європейська спільнота разом з американцями зможуть «переконати президента Путіна стати більш розсудливим»: «Ми повинні переконати його, що ціна, яку йому доведеться заплатити, буде неприйнятною». До слова, Келлог вже зібрався у Польщу – говорити з президентом країни Анджеєм Дудою про Україну.

У рамках заходу президент України Володимир Зеленський зустрівся із Джеєм Ді Венсом. Власне, це був перший особистий контакт Зеленського із представником нової адміністрації США. Спочатку переговори були заплановані на ранок 14 лютого, проте американці попросили перенести розмову на вечір. Говорили менше години – Венс наголосив, що перемовини пройшли продуктивно. «Ми хочемо, аби  закінчилася війна, ми хочемо, щоб вбивства припинилися, але ми хочемо досягти тривалого миру, а не конфлікту в Європі через кілька років», – сказав він. За його словами, «найближчими днями, тижнями та місяцями» очікується ще багато раундів переговорів між Вашингтоном і Києвом.

Після перемовин президент України розповів, що  підтримав позицію віцепрезидента США, та додав, що Київ має намір посилити взаємодію з адміністрацією Трампа для розробки плану перемир'я між Україною та Росією із надійними гарантіями безпеки. Крім того, Зеленський сказав, що почув у словах Венса бажання «зупинити Путіна і закінчити війну». Також він повідомив, що чекає на візит Келлога до Києва. Також Зеленський запевнив, що готовий будь-якого дня приїхати до Трампа.

Утім Зеленський не може собі дозволити сподіватися лише на США: він закликав європейців створити спільну окрему армію – на тлі стурбованості тим, що США можуть припинити забезпечувати європейську безпеку. «Без української армії європейських армій не вистачить, щоб зупинити Росію. Це зараз реальність. Тільки наша армія в Європі має реальний, сучасний досвід війни. Але лише нашої армії недостатньо. І нам потрібно те, що можете надати ви – зброю, тренування, санкції, фінансування, політичний тиск та єдність», – закликав він.

Чи можливе створення такої армії? Паризький саміт покаже. Наразі це видається малоймовірним. Так, Радослав Сікорський, коментуючи тезу Зеленського, наголосив: «Ми повинні бути обережними з цим терміном, тому що люди розуміють під ним різні речі. Якщо ви розумієте під ним об’єднання національних армій, то цього не станеться», – заявив він. При цьому Сікорський виступив за розвиток Європейським Союзом власних оборонних можливостей. За його словами, зараз ЄС формує «посилену бригаду».

Сікорський досі боїться дражнити Путіна?

фото: DW

Також Зеленський наголосив, що він «ніколи не зніме з порядку денного тему членства України в НАТО». Трамп, як відомо, проти цього. До слова, одразу після закінчення Мюнхенської конференції The Guardian опублікувала новину про те, що американські сенатори пропонують включити до угоди, яку нині розробляють Україна, США та РФ,  автоматичний вступ України в НАТО – у разі, якщо Росія порушить перемир’я після завершення війни. За даними видання, цю ідею вже підтримали деякі європейські лідери, зокрема президент Фінляндії Александр Стубб.

Окремою інтригою залишалась відповідь Зеленського на пропозицію Трампа стосовно спільної розробки видобутку рідкоземельних металів в Україні. Стало відомо, що наш президент відмовив команді Трампа. Схоже, Зеленському не сподобалась форма, в якій пропозиція була подана. Інвестиційний аналітик Сергій Фурса так описує деталі цієї пропозиції: «Це була дуже дивна угода. США пропонують Україні створити Фонд, куди будуть спрямовуватися доходи від ренти, яку зараз отримає держава, і який буде мати право першої ночі при розробці будь-яких нових корисних копалин. І цей Фонд буде займатись реконструкцією України. Але США при цьому нікому нічого не винні, нічого не дають. Тобто немає угоди, що ми разом з вами створюємо Фонд і видобуваємо щось, оплачуючи при цьому американську підтримку. Ні. Ідея в тому, що США вже допомогли Україні, а тепер Україна віддає борг. Але у нас немає боргів перед США».

За підсумками Мюнхена, може скластися враження, що теза «нічого про Україну без України» перестала працювати з приходом нової адміністрації у Білий дім. Цього тижня мають відбутися американсько-російські переговори в Саудівській Аравії. Зеленський запевнив, що не прийме жодних рішень, які ухвалювалися без участі Києва. Він також зауважив, що готовий говорити не з дипломатами чи представниками РФ, а лише особисто з Путіним. І не зараз – а тоді, коли Україна матиме гарантії безпеки. Коли це буде – наразі неясно.

З вечора неділі наш президент перебуває у Саудівській Аравії. Він запевнив, що його візит до цієї країни жодним чином не пов'язаний із російсько-американськими переговорами. Зеленський заявив, що під час візиту порушить питання зниження цін на нафту. Він вважає, що на це може вплинути президент США Дональд Трамп: «Я не знаю, кому може вдатись знизити ціни. Вважаю, що найбільший ресурс є до цього саме у президента Трампа, що він найсильніший в цьому напрямку в енергетиці і має в руках це. І я думаю, що якщо він поставив ціль, він зможе».

Глава зовнішньополітичного відомства країни-агресора Сергій Лавров уже підтвердив, що 18 лютого відвідає Саудівську Аравію – для зустрічі з американськими перемовниками. Також Лавров заявив, що поки невідомо, хто представлятиме американську сторону від адміністрації Трампа. Російський міністр підкреслив, що питання «територіальних поступок Україні» навіть не розглядається. Окрім того, за словами Лаврова, США можуть сприяти врегулюванню війни, тоді як Європа нібито прагне добитися перемир’я лише для переозброєння України. Він також зазначив, що участь європейських країн у переговорах недоцільна. Як відомо, російський диктатор Путін формує команду важковаговиків з десятиліттями досвіду ведення цих переговорів.

Американське видання Politico налаштоване вкрай песимістично: «Мюнхен закінчується. Україна стоїть над прірвою»

Так, у матеріалі йдеться, що для українських офіційних осіб став шоком сам факт проведення переговорів у Саудівській Аравії.  «Це позбавило сенсу мантру, яку повторювали різні європейські чиновники: «Нічого про Україну без України», – пише видання. У статті цитуються слова одного українського чиновника: «Я не знаю, звідки це взялося, або чого вони очікують на результат цих переговорів, куди нас не запросили». Сам президент України Володимир Зеленський у суботу в кулуарах конференції заявив, що його застали зненацька. «Я бачив, що хтось сказав, що буде зустріч у Саудівській Аравії. Я не знаю, що це таке.

Держсекретар США Марко Рубіо намагався применшити занепокоєння: він запевнив, що Україна та Європа братимуть участь у будь-яких «реальних переговорах» щодо припинення війни, а потім додав, що час ще не настав. У коментарі для NBC News один з американських чиновників розповів, що спершу відбудуться переговори американських дипломатів з російськими, потім американці проведуть зустріч з українськими перемовниками, а от третій раунд буде спільним, тристороннім.

The New York Times пише, що Путін претендує на те, щоб не лише залишити собі окуповані території, а й присвоїти частину тих, які нині контролює Україна. У статті йдеться про такий сценарій «замороження бойових дій»:

• вирішення територіальних суперечок мирним шляхом – через 10-15 років;
• Путін може зажадати зробити російську мову офіційною;
• розгортання невеликих миротворчих сил з 7500 осіб, які будуть сформовані з військових країн, прийнятних як для РФ, так і для України;
• негайні санкції проти будь-якої зі сторін, якщо вона відновить військові дії;
• Україна може розмістити невелику кількість іноземного технічного персоналу;
• Україна має відмовитися від ракет дальністю понад 250 кілометрів.

Видання також застерігає, що Путін може зажадати, щоб ми відмовились від ідеї відновити власний військовий потенціал і відвоювати окуповані території. Ба більше: РФ може висунути вимоги, які виходять далеко за межі долі України.

Так чи інакше, йдеться у матеріалі, а «будь-яка угода передбачатиме болючі поступки з боку України».

Наталія Сокирчук, «Главком»