Посланці Трампа зіграли на руку Путіну під час переговорів – FT

Американські посланці Стів Віткофф і Джаред Кушнер розширили переговори про завершення російсько-української війни, включивши до порядку денного майбутню архітектуру безпеки Європи. Такий підхід може зіграти на користь Володимира Путіна, який давно домагається перегляду ролі НАТО та відновлення російського впливу на Східну Європу. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Financial Times.

Редактор FT з європейських питань Бен Голл аналізує ризики американської переговорної стратегії. Головне застереження полягає в тому, що обговорення безпеки всього континенту до припинення війни в Україні дає Москві додаткові можливості впливати на рішення західних союзників.

Росія прагне використати переговорний процес не лише для досягнення домовленостей щодо України, а й для зміни правил безпеки в Європі. Кремль роками вимагає обмежити розширення НАТО, скоротити військову присутність Альянсу поблизу російських кордонів та послабити зв'язки США з європейськими союзниками.

FT звертає увагу на ризик того, що Москва зможе використати переговори для блокування довгострокової військової та фінансової підтримки України з боку Європи, а також перешкоджати можливому розміщенню європейських військ після завершення війни. Окремою загрозою є поглиблення розбіжностей між Вашингтоном та європейськими столицями.

Росія хоче повернути НАТО до конфігурації 1997 року

Вимоги Кремля виходять далеко за межі припинення бойових дій в Україні. За інформацією The New York Times, російські чиновники підготували документ із пропозиціями щодо майбутніх відносин Москви із Заходом. Серед основних пунктів:

• виведення військ НАТО з держав, які приєдналися до Альянсу після 1997 року;

• припинення західної військової допомоги Україні;

• обмеження ядерних гарантій Франції та Великої Британії для інших європейських країн.

Документ датований 10 листопада. За даними американського видання, російська сторона представила ці вимоги як початкову позицію для подальших переговорів.

Фактично Москва прагне повернути військову присутність НАТО в Європі до стану, який існував до вступу Польщі, Чехії та Угорщини до Альянсу. Ці держави стали членами НАТО 1999 року. Вимоги Росії зачіпають також безпеку країн Балтії, які приєдналися до Альянсу 2004 року.

Детальніше про російський документ та його зміст «Главком» писав у матеріалі «Росія висунула Заходу нові вимоги щодо безпеки: що хоче Путін».

Показовою стала й риторика російського переговорника Володимира Мединського. Він згадав Ялтинську та Потсдамську конференції 1945 року, на яких держави-переможниці у Другій світовій війні визначали повоєнний устрій Європи.

Згадка про ці зустрічі невипадкова: Кремль прагне повернутися до моделі, за якої великі держави домовляються про сфери впливу, фактично вирішуючи долю інших країн без їхньої участі.

Вашингтон пропонує діалог, Москва – двосторонні домовленості

Американська ініціатива передбачає обговорення ширших механізмів європейської безпеки. Серед можливих напрямів – відновлення каналів зв'язку для запобігання кризам, військова прозорість, заходи зі зниження ризику ескалації та поновлення роботи Ради Росія – НАТО.

Водночас американська сторона наголошує, що НАТО має залишатися центральним елементом колективної оборони Європи. Тобто Вашингтон поки не оголошував про намір відмовитися від зобов'язань перед Альянсом.

Москва ж просуває значно масштабніші зміни. Зокрема, російське міністерство закордонних справ запропонувало укладати з окремими членами НАТО двосторонні договори про ненапад. Такий формат дозволив би Кремлю вести переговори з країнами Альянсу окремо, обходячи спільну позицію союзників.

Раніше «Главком» повідомляв, що США запропонували Росії сформулювати нову угоду про безпеку з Європою. Американські посланці також наполягали на залученні європейських представників до наступного раунду переговорів.

Зеленський попередив про небезпеку для європейських кордонів

Президент України Володимир Зеленський також розкритикував ідею обговорювати нову систему безпеки Європи до завершення війни. Він вважає, що Москва може використати такі переговори для послаблення НАТО, зміни кордонів на континенті та скорочення американської військової присутності в Європі.

«Бажання Путіна змінити кордони в Європі – це факт. Я впевнений, що це частина його концепції перегляду гарантій безпеки в Європі», – заявив президент журналістам 13 листопада. Його слова наводить Associated Press.

Зеленський наголосив, що послідовність переговорного процесу має бути іншою: спочатку припинення вогню та завершення війни, а потім – обговорення гарантій безпеки. Він також підкреслив, що європейські держави повинні самостійно визначати майбутнє континенту.

Окремо президент розповів про пропозицію, яку американська сторона вперше озвучила під час переговорів. За його словами, США запитали, чи погодиться Україна вивести війська з підконтрольної їй частини Донбасу в обмін на членство в НАТО.

Зеленський заявив, що Київ не відмовиться від власних територій і не погодиться на визнання окупованих земель російськими. Водночас Україна обговорює з партнерами комплексний пакет безпеки, який може передбачати гарантії від НАТО та Європейського союзу, підтримку української армії й фінансування відбудови. Про це також повідомляє Reuters.

Європа вимагає права голосу

Європейські лідери побоюються, що домовленості Вашингтона та Москви можуть визначити майбутнє континенту без повноцінної участі самих європейців. Тому вони наполягають на власному представництві в переговорному процесі.

До майбутніх дипломатичних консультацій мають долучитися Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія, Польща та представники інституцій Європейського союзу. Про це повідомив президент Європейської ради Антоніу Кошта.

Водночас європейські посадовці наголошують: Росія не може отримати право вето на зовнішньополітичний вибір інших держав або визначати, де саме мають перебувати війська НАТО.

Глава європейської дипломатії Кая Каллас також застерегла від передчасного обговорення російських вимог щодо архітектури безпеки. За її словами, Москва намагається заманити західних партнерів у пастку, змістивши увагу з припинення агресії на перегляд усієї системи європейських відносин.

На думку FT, головна небезпека нинішньої ситуації полягає в можливому розколі між США та Європою. Якщо Вашингтон і Москва почнуть визначати майбутнє континенту без узгодженої позиції європейських союзників, Кремль отримає можливість послабити трансатлантичну єдність і домогтися поступок, яких не зміг здобути військовим шляхом.

Нагадаємо, раніше «Главком» писав, що Росія намагається використати мирні переговори для повернення до ультиматумів, які висувала НАТО ще наприкінці 2021 року. Аналітики Інституту вивчення війни звернули увагу на прагнення Кремля відновити вплив на країни Східної Європи та обмежити військову присутність Альянсу в регіоні.