Військові технології ЄС потрапили до РФ попри обмеження
Найбільшими транзитними хабами стали Туреччина, Китай, Гонконг та ОАЕ
Товари військового призначення з Європейського Союзу продовжують надходити до Росії попри санкції, зокрема через Туреччину, Китай, Гонконг та Об’єднані Арабські Емірати. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на дослідженні інституту ifo та аналітичного центру EconPol Europe.
За даними дослідників, найбільшим транзитним хабом залишається Туреччина, через яку проходить 36% військових товарів ЄС, що потрапляють до Росії. Китай забезпечує близько 23% таких поставок, Гонконг – 16%, а ОАЕ – 10%. Така концентрація маршрутів, за оцінкою аналітиків, свідчить про залежність схем обходу санкцій від обмеженої кількості посередників.
Попри те, що з початку 2024 року Євросоюз значно розширив експортні обмеження, постачання повністю не припинилося. В останні три місяці 2024 року обсяг непрямого експорту становив приблизно 6% від довоєнного рівня. Для порівняння, у період із вересня 2022 року до січня 2024-го цей показник коливався в межах 13-24%.
Експерти ifo наголошують, що посилення санкцій і запровадження відповідальності для експортерів, які могли знати про можливий обхід через треті країни, сприяло скороченню поставок, однак не ліквідувало проблему повністю. У дослідженні також зазначено, що оцінки враховують лише непрямі поставки через офіційні торгові канали і не включають контрабанду або ввезення із підробленими документами.
Аналіз базується на Спільному переліку товарів високого пріоритету (CHP), який охоплює 42 категорії продукції подвійного призначення та високих технологій, що підлягають експортним обмеженням. Саме ці товари мають критичне значення для російського військово-промислового комплексу.
Дослідники нагадують, що раніше вилучене на полі бою російське озброєння неодноразово містило компоненти західного виробництва, що викликало занепокоєння щодо ефективності контролю за експортом і виконання санкційних режимів.
Раніше очільники кількох європейських розвідок скептично оцінили перспективи мирної угоди у 2026 році, попри оптимістичні сигнали з боку Білого дому. За їхніми оцінками, Кремль використовує переговорний процес як інструмент політичного тиску, прагнучи домогтися стратегічних поступок, зокрема ослаблення санкцій та зміни українського керівництва.
Коментарі — 0