Чому європейські компанії продовжують торгувати з Росією

Федеральний Союз Промисловців Німеччини у відкритому позиційному документі вийшов з пропозицією створити в ЄС «чорний список компаній», які допомогають РФ обходити санкції.

Суть цього прохання дуже проста. З одного боку. З іншого боку – німці такі німці.

Що кажуть німці? Зараз кожна європейська компанія може в будь-який момент продати армянській, казахській, турецькій, кіпрській або китайскій фірмі продукцію, яка у кінцевому підсумку опиниться в росії. І не просто в росії, а на підсанкційному російському підприємстві. Яке використує цю продукцію для виробництва зброї, видобутку нафти чи виплавки металу і т.і.

Потім це спливе на поверхню, з цього зроблять розслідування міжнародні журналісти і якісь невідомі українські патріоти, фірма-постачальник потрапить під перевірку чи навіть розслідування, її будуть полоскати в медіа і додатком будеть всякі інші страшні страждання.

І тому німці кажуть, шо шановний ЄС повинен скласти чорний список компаній, які допомогають РФ обходити санкції. Тоді євпропейські компанії дуже просто зможуть перевірити чи можна щось продавати конкретній фірмі, чи ні.

Бо зараз європейській компанії доводиться витрачати багато часу на перевірку кінцевого покупця, роблять всі ці перевірки вони все одно погано і все це не працює. І призводить до проблем. Бо ж, яке диво, ми продавали якійсь ноунейм компанії високоточну вимірювальну апаратуру чи станок з ЧПУ, а по факту воно все опинилося в РФ. Ну хто б міг таке очікувати, ну. От халепа. ЄС зроби щось, щоб того не було.

Що я можу сказати з приводу цієї пропозиції.

Це профанація.

По-перше. В більшості випадків європейські компанії продають свою продукцію напряму російським або беларуським компаніям. В кращому випадку європейській компанії з російським власником. Всі розповіді про дуже оперативний обхід санкцій росією в більшості випадків це просто розповіді, європейські компанії дуже гарно розуміють кому і що вони продають.

Вони хочуть продати в росію, бо Росія згодна платити безумні бабки. Тому механізм «чорного списку», у випадку його ведення, просто буде тіньовим дозволом на роботу з підсанкційними компаніями через одну ланку схеми. Бо ж зареєструвати компанію на фунта в РФ справа двох днів.

Тобто це профанація.

По-друге. Навіть у випадку, якщо постачання йде через складний ланцюжок компаній, а не напряму в РФ, то все одно будь-який чорний список працювати не буде. Зареєструвати компанію в Китаї чи на Кіпрі, знову ж таки на фунта чи росіянина, це також дуже швидка справа. Такий список, якщо його реально наповнювати, буде налічувати десятки, а можливо і сотні, тисяч компаній вже через півроку. А наповнювати його реально ніхто не буде, бо європейська бюрократія просто не встигатиме того робити. Бо документи, процедури, грошей на додаткових співробітників не виділили і ось вам сто компаній, а наступний раз його поповнимо в наступному фіскальному році. Або після Теплової Смерті Всесвіту.

Тобто це також профанація.

По-третє. Товари подвійного призначення і коштують так дорого, бо в їх ціну закладається перевірка кінцевого постачальника. В цьому і суть експортного контролю товарів подвійного призначення, для того його і створили. Казати, що перевіряти стало дорого бо список подвійних товарів розширюється, а підсанкційні режими намагаються обмеження обходити, це просто заява про те, що експортний контроль не працює. І давайте вже продавати всім всьо. Але так казати не можна, тому нам продають профанацію під виглядом регуляції.

Але це все одно профанація.

Висновок

Будь які обмеження, які можна буде придумати, Росія буде вчитися обходити. Навіть якщо до санкцій проти РФ приєднаєтсья цілий світ, зажди буде можливість виконати поставку просто підмінівши назву товару. СРСР свого часу танкові двигуни, викрадені в країнах НАТО, постачав під виглядом тракторних.

Тому треба не створювати списки чорних компаній, якім заборонено продавати. І навіть не списки білих компаній, яким дозволено продавати. Треба просто заборонити постачати до РФ все. Взагалі все. Або у щонайменше заборонити постачати до РФ цілі типи продукції, які зоборонено постачати. Типу, ну це з металу? Може бути використано на війні і досвідос. І потім вже цією нормою кріпити Китай, Казахстан та Туреччину з Вірменією.

Це також не буде працювати повністю, бо залишаться ті країні, які до такого торгового ембарго не приєднаються, залишиться дипломатична пошта та банальна контрабанда на ішаках чи в чемоданах приватних осіб. Але в такому випадку обхід санкцій стане дійсно важким.

Звісно такого не буде ще довго, або не буде до того моменту, як Росія не зробить щось дійсно, на думку євпропейців, запрєдєльне. Наприклад, використає ядерну зброю. Сподіваємося, що цього не станеться.

Що реально можна зробити?

Те що вже робиться. Треба підвищувати рівень контролю за товарами подвійного призначення, треба розширювати номеклатуру таких товарів і треба ретельно перевіряти кінцевого покупця. Будь-які дії, які спрощують процес перевірки покупця це профанація, якою прикривають бажання продавати щось в РФ, Іран та Китай.

Коли нам кажуть що це складно і дорого, можу відповісти, що поточний рівень розвитку ЄС був куплений саме за рахунок того, що міжнародні компанії створили сучасну РФ. З її промисловістю, армією, біороботами та бюджетом. І Китай створили. Не було б технологій та торгівлі і сучасної РФ би не було. Як і Китаю. Ці гроші, шановні європейці ви вже отримали. Тепер в нас етап спокути, коли ви нарешті зрозуміли, що ця торгівля не була вигідною насправді, бо ви весь цей час продавали власну безпеку і власні принципи.

Зараз так дорого і складно не тому, що Україна погана, а тому, що раніше було типу вигідно і зручно. Торгувати власною безпекою завжди здається вигідним. Бо як казав видатний дінпровський спеціаліст в області безпеки та права – «життя це супермаркет, бери все що захочеш, але памʼятай що каса попереду».

Так от, шановні євпропеці, ви на касі. І вам ще пощастило бути на касі, бо за планом, на нашому місці повинні були бути ви, як і було у минулому столітті. Вам пощастило, що ми виявили міцнішими ніж про нас думали.

Але прийшов час платити. Хоча б грошима. За власну безпеку. Не кажіть нам, що це дорого. Ми платимо більше, і не грошима, а собою.

Якщо ви не заплатите грошима сьогодні, ви будете платити так як платимо ми завтра.