Ключовий фактор, що забезпечив стабільність економіки України минулого року

Оновлений макропрогноз МВФ (січень 2024)

Згідно з оновленим макроекономічним прогнозом МВФ глобальне зростання прогнозується на рівні 3,1% у 2024 році та 3,2% у 2025 році. При цьому, прогноз на 2024 рік був переглянутий у бік підвищення (на 0,2 в. п.) порівняно із прогнозом, опублікованим у жовтні 2023 року. На думку аналітиків МВФ, це стало можливим завдяки більшій, ніж очікувалося, стійкості економіки Сполучених Штатів, кількох великих країн з ринками, що формуються, та країн, що розвиваються, а також фіскальній підтримці в Китаї. Водночас прогноз зростання на 2024-25 роки є нижчим за середній історичний показник (3,8% у 2000-2019 рр.) через більш високі ставки центральних банків для боротьби з інфляцією, згортання фіскальної підтримки на тлі високого боргового навантаження та повільного зростання продуктивності праці. У більшості регіонів інфляція знижується швидше, ніж очікувалося, на тлі розгортання проблем з боку пропозиції та рестрикційної монетарної політики. Очікується, що глобальна базова інфляція знизиться до 5,8% у 2024 році та до 4,4% у 2025 році, причому прогноз на 2025 рік було переглянуто в бік зниження.

За оцінками МВФ, в умовах дезінфляції та стабільного зростання ймовірність жорсткої посадки світової економіки зменшилась, а ризики для глобального зростання загалом збалансовані. З іншого боку, швидша дезінфляція може призвести до подальшого пом'якшення фінансових умов. М'якша фіскальна політика, ніж це передбачалося в прогнозах, може означати тимчасово вищі темпи зростання, але з ризиком більш пізнього уповільнення економіки. Водночас чергові сплески цін на сировинні товари, спричинені геополітичними потрясіннями, а також порушеннями у ланцюгах постачання товарів, або більш стійка базова інфляція можуть обумовити більш тривале утримання жорстких монетарних умов.

Фінансовий сектор та державні програми

Згідно з опитуванням Національного банку про банківське фондування, проведеним у 4 кварталі 2023 року, обсяги зобов’язань банків упродовж ІV кварталу в цілому зросли. Більшість фінустанов спостерігали зростання обсягів коштів як домогосподарств, так і корпорацій. Помітніше зросли обсяги фондування від населення: баланс відповідей досяг 79%. Обсяги оптового фондування, що складається з випуску облігацій, залучення кредитів міжнародних фінансових організацій чи материнських банків, довгострокового рефінансування тощо, вперше від середини 2021 року збільшилися, про що заявили окремі великі банки.

Середня вартість фондування в цілому, за оцінками банків, знижується два квартали поспіль. Майже дві третини респондентів повідомили, що вартість коштів бізнесу зменшилася. Водночас ціна депозитів населення та оптових залучень помітно не змінилася впродовж кварталу. У січні – березні більшість банків очікує зниження вартості всіх депозитів. На здешевлення коштів корпорацій очікують 69% респондентів, а коштів населення – 50%. Ціна оптового фондування, за прогнозами банків, не зміниться.

Респонденти вкотре називали прибутковість єдиним чинником, що зможе зумовити збільшення обсягу капіталу в наступні 12 місяців. Окремі банки повідомили, що скорочення обсягу капіталу можливе внаслідок зміни регуляторних вимог чи рішення стосовно зміни розміру активів. Як і впродовж 2023 року, у IV кварталі переважна більшість фінустанов не зазначала про наміри акціонерів збільшувати обсяг капіталу в наступні 12 місяців.

За минулий тиждень у межах Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» підприємці отримали від уповноважених банків 319 пільгових кредитів на загальну суму 1,1 млрд грн, зокрема від банків державного сектору економіки – 202 кредити на 0,46 млрд гривень. За час дії воєнного стану в Україні видано 45 248 доступних кредитів на загальну суму 182,6 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 33 736 кредити на 92,7 млрд грн), з яких 13,08 млрд грн – на інвестиційні цілі; 8,76 млрд грн – як антикризові кредити; 3,73 млрд грн – як рефінансування попередньо отриманих кредитів; 36,36 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників; 57,98 млрд грн – на антивоєнні цілі.

За перший місяць 2024 року 575 українських родин взяли кредити на придбання житла за програмою єОселя на 1 млрд грн. Від початку дії програми кредити вже отримали 6 900 родин на загальну суму 10,4 млрд грн. Зокрема, минулого тижня українці отримали за програмою єОселя 169 кредитів на 289 млн грн, серед яких кредити під 3% отримали 88 військовослужбовців та силовиків, 12 педагогів, 11 медиків та 2 науковці; кредити під 7% отримали 43 українці без власного житла, 9 ВПО та 4 ветерани. Найчастіше кредити брали для придбання житла на вторинному ринку (131 кредит) та у забудовника (35).

Валютний ринок

Обсяг інтервенцій Національного банку з продажу іноземної валюти минулого тижня скоротився до 421 млн доларів США (порівняно із 531 млн доларів США позаминулого тижня). Загальний обсяг чистого продажу іноземної валюти з резервів з початку 2024 року становив 2,4 млрд грн. При цьому, обмінний курс гривні до долара США на МВРУ зміцнився з початку року на 0,3%.

Коментар про платіжний баланс за 12 місяців 2023 року

Загальне сальдо платіжного балансу за 2023 р. зведено з профіцитом 9,5 млрд. дол., в т.ч. за поточним рахунком: дефіцит 9,8 млрд.дол.; за фінансовим рахунком: профіцит: 19,2 млрд.дол.

Ключовий фактор, що забезпечив профіцитний стан платіжного балансу – достатні обсяги надходження міжнародної допомоги. За минулий рік надійшло 41,9 млрд.дол. міжнародної допомоги (в т.ч. від МВФ – 1,9 млрд.), що цілком покрило дефіцит платіжного балансу. Залишок отриманого фінансування поповнив валютні резерви, які за рік зросли на 12,0 млрд. дол. та становили 40,5 млрд. дол. станом на 01.01.2024.

Інші ключові канали притоку валюти в країну: оплата праці трудових мігрантів: +11,5 млрд. дол.; грошові перекази та трансферти населенню, бізнесу, недержавним НКО: +9,6 млрд. дол.;

Основні канали відтоку валюти з країни: негативне торгівельне сальдо товарів: -28,8 млрд. дол. або 16% ВВП; витрати українських біженців за кордоном: -13,8 млрд. дол.; купівля готівкової іноземної валюти (валюта поза банками): -11,8 млрд. дол.; виплата процентів за зовнішніми позиками та інвестиціями: -6,0 млрд. дол.; розміщення банками коштів в іноземних банках та купівля банками іноземних боргових цінних паперів: -2,5 млрд. дол.

Дефіцит зовнішньої торгівлі товарами та послугами суттєво перевищив очікування і становив 37,7 млрд. дол, тоді як МВФ прогнозував річне значення цього показника лише на рівні 22 млрд. дол.

Загальний висновок. Cтан платіжного балансу України залишається вразливим і потребує масштабних надходжень зовнішньої допомоги. Ключовими факторами потенційної валютної нестабільності економіки є:

• формування значного негативного сальдо торгівлі товарами і послугами, нарощування потреб у імпорті, скорочення експортної виручки;
• відплив національного капіталу в готівкову іноземну валюту і боргові цінні папери нерезидентів замість його інвестування у боргові цінні папери Уряду чи основні фонди вітчизняних підприємств;
• ⁠витрати біженців за кордоном.

Руйнування виробничого потенціалу українських підприємств, часткова втрата робочої сили та зниження продуктивності, періодичні блокування морських і сухопутних торгівельних шляхів зменшують конкурентоспроможність національних товарів на внутрішньому ринку та зовнішньому ринках. Такий стан справ підвищує валютні ризики економіки і генерує додаткові потреби в імпорті. Нині імпортозалежність економіки України перевищує 50% ВВП, що на 10 відс.п. перевищує довоєнні показники. Затяжний характер війни й надалі негативно впливатиме на стан зовнішньо-торговельного балансу України.

Згідно з прогнозами МВФ фінансовий розрив платіжного балансу в 2023-2024 рр. становитиме близько 40 млрд. дол. на рік, на покриття якого Україна отримуватиме фінансування від МВФ та інших офіційних двосторонніх і багатосторонніх кредиторів. З 2024 року додатковим заходом підтримки платіжного балансу має стати реструктуризація зовнішнього боргу, що забезпечить економію валютних ресурсів на суму 15 млрд.дол. США.

Для посилення фундаментальної стійкості економіки до впливу шокових факторів у середньо-строковій перспективі необхідно реалізувати комплекс заходів, спрямованих на підвищення експортної спроможності України – відновлення виробничих потужностей експортерів, вирішення логістичних проблем і розбудови нових транспортних маршрутів, надання підтримки малому і середньому бізнесу, створення спеціальних економічних зон і залучення іноземного продуктивного капіталу. Поряд з цим, важливо стимулювати процеси імпортозаміщення і локалізації виробництва в Україні.

Оздоровлення поточного рахунку платіжного балансу має відбуватися в унісон із формуванням збалансованої структури зовнішнього фінансування – збереження суттєвої зовнішньої допомоги під час війни та перші роки повоєнного відновлення при відновленні потоків приватного капіталу, що потребуватиме покращення безпекової ситуації в країні, запуску системи страхування від військово-політичних ризиків і впровадження різнопланових стимулюючих заходів державою.