Світ вступає у нову війну: тепер боротьба йде не за території, а за майбутнє

Модель сучасного багаторівневого протистояння вимагає постійного оновлення і вдосконалення, яке може забезпечити розуміння процесів та планування власних перемог.

На даний момент модель виглядає наступним чином.

1. Українське суспільство прагне суб'єктності. Суб'єктності в різних контекстах. У прийнятті рішень. У геополітичному векторі. У культурній самоідентифікації та ідентичності. І суспільство все ще готове платити високу ціну за цю суб'єктність. При цьому, «бої» за суб'єктність відбуваються як на мікро- так і на макрорівні. Як всередині держави, так і назовні.

2. Ключовою сутністю, яка не може допустити української суб'єктності – є сучасна конструкція російської імперії-федерації. Це є екзистенційним питанням для цього поточного агента в такій формі. Суб'єктність України. якою б вона не була, на довгому горизонті подій, практично гарантує руйнацію Росії в її поточному форматі.

Оскільки це підсвідомо розуміють і в США, і в Китаї, і подекуди в Європі – суб'єктність України на планеті не потрібна нікому. А отже, війна на цьому рівні не має жодної перспективи закінчуватися.

3. Згадані суб'єкти (як мінімум Росія) не можуть публічно визнавати, що їх екзистенція напряму залежить від суб'єктності України. Та і сама суб'єктність України так само напряму залежить від політичної позиції країн Європи на даний момент. А ще нещодавно залежала і від Вашингтону.

Тому в Росії називають великі частини світу – «макрорегіони». Торгівля, яка йде всередині макрорегіону, забезпечує високу опірність санкційному тиску, який здійснюється з боку західних країн. Тому, прийнято вважати, що протистояння відбувається між макрорегіонами.

В національній розвідці США макрорегіони називають Separate Silos.

4. Конкуренція між макрорегіонами відбувається не за територію і не за торгівлю. В даний момент історії, одним з найважливіших призів, за які точиться боротьба – є першість у переході в новий технологічний уклад. Тобто, фактично, боротьба йде за майбутнє і за те, хто першим туди потрапить.

Хто першим буде в майбутньому – той буде здійснювати глобальний вплив на усіх інших, як це було у випадку США після двох світових війн.

Для успішної боротьби за майбутнє необхідно ефективно контролювати минуле, теперішнє і динаміку змін всередині суспільств. Тобто, слід контролювати те, як іде час, і як ми тим часом користуємося.

Це і є «хроновійна»

5. Основними суб'єктами хроновійни за першість в майбутньому є США та Китай. Решта країн здебільшого підлаштовуються під формати цих двох лідерів.

6. США та Китай використовують геополітику та геоекономіку як засоби контролю над простором та трафіком товарів і інформації. Вже недостатньо контролювати кордон чи шлях... Слід використовувати і кордони, і дороги для власної користі.

7. Щоб забезпечити контроль над кордонами і дорогами потрібне щось набагато більш потужне за насильство чи зброю...

Потрібен цікавий сторітелінг.

А отже, найвищим виміром протистояння є онтовійна.